Типова навчальна програма з української мови 10-11 клас
Міністерство освіти і науки України
ПРОГРАМА
Українська мова
для загальноосвітніх навчальних
закладів з українською мовою навчання
10-11 класи
РІВЕНЬ СТАНДАРТУ
2017
Пояснювальна записка
Українська мова як
державотворчий чинник, засіб збереження культурного надбання українського
народу, формування громадянина України й особистості учня є найважливішимшкільним
предметом.
Програма відображає
засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
(Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392), Державного
стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від
20. 04. 2011 р. № 462), а також концепції «Нова українська школа».
У контексті ключових
підходів сучасної освіти (компетентнісний, особистісно орієнтований і
діяльнісний) шкільний предмет «Українська мова» є засобом розвитку й
соціалізації учнів, становлення їх як особистостей і громадян своєї країни.
Здобуті у процесі навчання української мови знання, набуті вміння й навички
мають бути опорою, яка дасть учням змогу реалізувати себе в житті, стати
носіями культури свого народу, ініціаторами відновлення й збереження найкращих
культурних традицій свого народу.
Сучасне навчання є
компетентнісним, а отже орієнтованим не на засвоєння визначеного обсягу знань,
а передусім на пізнання життєвих реалій, у яких ці знання мають значення.
Предметна мета – формування компетентного мовця,
національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.
Відповідно до напряму
профільного навчання (рівень стандарту) визначено такі завдання вивчення
української мови в 10-11 класах:
-
формування
ціннісного ставлення до української мови як державної мови України;
-
формування
предметної і ключових компетентностей;
-
формування
духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, системи загальнолюдських,
національних, особистісних ціннісних орієнтирів;
-
навчання
засобами мови пізнавати світ, облаштовувати гармонійне співіснування в ньому,
зберігати й передавати культурні набутки, виражати емоції й почуття,
розв’язувати життєві проблеми;
-
формування
мовленнєвої культури, раціональної мовленнєвої поведінки;
-
розвиток
логічногоі критичного мислення, творчої уяви;
-
формування
мовного смаку, мовного чуття і мовної стійкості, сприяння усвідомленню краси й
естетики української мови.
У
структурі програми виділено такі складники: пояснювальна записка й основна
частина (власне програма).
Основну
частину програми структуровано у вигляді таблиці, яка охоплює такі елементи: 1)
очікувані результати навчальної діяльності; 2) орієнтовний розподіл годин
на вивчення окремих тем розділів; 3) зміст навчального матеріалу мовної та
мовленнєвої змістових ліній; 4) соціокультурна змістова й наскрізні лінії.
Очікувані
результати навчальної діяльності учнів виражають знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, емоційний та поведінковий компонентиключових
і предметної компетентностей, що мають бути сформовані у процесі навчання.
Поданий
у програмі розподіл годин є орієнтовним. Згідно з принципом академічної свободи
вчитель може на власний розсуд змінювати його з метою педагогічної доцільності.
Змістові
лінії визначають суть процесу навчання української мови:
мовленнєва змістова лінія орієнтує роботу вчителя на всебічний
розвиток учнів, формування їх як компетентних мовців, передбачає системну
цілеспрямовану роботу на кожному уроці над збагаченням активного словника,
засвоєнням мовленнєвих жанрів, формуванням навичок ефективної комунікації,
набуттям досвіду розв’язання життєвих проблем засобами мови;
мовна змістова лінія визначає перелік
важливих для засвоєння питань теорії мови, що є базовими для формування навичок
нормативного мовлення, мовленнєвої культури;
необхідність
діяльнісної змістової лінії зумовлена
метапредметним характером предметних знань і необхідністю занурення учнів як
суб’єктів навчально-виховного процесу в усі види діяльності, під час яких вони
набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої
діяльності;
соціокультурна змістова лінія покликана
забезпечувати системність патріотичного, морального, естетичного виховання
учнів, реалізовувати завдання соціалізації шкільної молоді, бути орієнтиром у спрямуванні навчання на
оволодіння всіма ключовими компетентностями.
У мовленнєвій лініїподано перелік
рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання
на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток
старшокласників, бо комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої
діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системнийпідхід до
розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для
5-9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки
ці види роботи передбачено накожному уроці. Учитель може на власний розсуд
змінювати запропоновані теми і види роботи, але водночаспрагнутипротягом року
рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.Оновлення
змістового наповнення мовленнєвої лінії спричинене прагненням реального, а не
декларативного оновлення процесу мовної освіти й вивищення її ролі у процесі
становлення особистості учнів й сприяння соціалізації їх.
Оскільки в 9-му класі
учні завершили вивчення всіх розділів української мови, зміст мовної лініїв 10-му й 11-му класах має
узагальнювальний характер, тому навчальний матеріал згруповано за нормами
сучасної української літературної мови, оволодіння якими важливе для кожної
освіченої людини. Під час вивчення мовних тем учитель має акцентувати не на
розпізнаванні, класифікуванні мовних явищ, не на мовних розборах, а на правилах
використання мовних одиниць усіх рівнів в усному мовленні й на письмі, зокрема
приділяти увагу труднощам слововжитку, складним випадкам правопису, нормам
узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо.
Соціокультурний компонент
програми також визначає вектор формування загальної культури учнів через
ознайомлення їх із культурною спадщиною свого народу й світу, виховання
патріотизму й моральності. Реалізації цих завдань сприятиме текстоцентричний підхід
до навчання мови, що передбачає добір і системну роботу на кожному уроці з
текстами різних типів, стилів і жанрів мовлення.
Текст настільки
універсальний засіб, що може бути застосований на різних уроках, сприяти
реалізації багатьох методів навчання, усіх поставлених цілей на уроці. Текст на
уроці потрібно використовувати з метою читання, створення його інтонаційної
карти, переказування, проведення словникової роботи; визначення й осмислення
теми, головної думки; з’ясування ознак і композиційних елементів тексту;
визначення стильових рис, мети висловлення; співвіднесення мовних засобів із
задумом, типом, жанром і стилем мовлення; визначення та обґрунтування типу
мовлення; організації групового чи індивідуального лінгвістичного дослідження;
організації самостійної роботи; визначення емоційного впливу тексту на читачів,
слухачів; виявлення й маркування певного мовного явища;
узагальнення певного мовного матеріалу
(групування, класифікація, структурування й систематизування); формулювання
тези, гіпотези, добір аргументів; проведення аналогії з відомими фактами, прикладами з життя людей,
історичнимиподіями, прислів’ями й афоризмами, творами, цитатами з творів,
епіграфами і багато ін.; пояснення написання й вимови; організації
супутнього повторення; привернення уваги до тропів задля формування відчуття
естетичної насолоди; редагування; добору слів і виразів, що сприяють
налагодженню психологічного комфорту, унеможливлюють конфлікт;видозміни(розширення,
скорочення, збагачення певними одиницями (влучними словами і виразами,
синонімами, епітетами, фразеологізмами, тропами), заміна одних одиниць іншими, логічне
розташування змістових елементів структури тексту); виявлення проблеми;
виконання логічних операцій (аналіз,
синтез, порівняння, зіставлення, висновки); осмислення поведінкових зразків
героїв тексту й зіставлення їх з поведінковими нормами нашого суспільства; прогнозування психологічного впливу тексту на
співрозмовника; виявлення прийомів гармонійного спілкування; висловлення
власного ставлення до змісту тексту; добору коментарів; «переведення» з одного
стилю в інший; переведення в інший формат: схему, малюнок, таблицю тощо);
створення власного висловлення тощо.
Наскрізналінія«Екологічна
безпека і сталий розвиток»спрямовує діяльність учителя й учнів на
формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості,
усвідомлення сталого розвитку, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля
і розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захистунавколишнього
середовища.
Наскрізналінія«Громадянська
відповідальність»сприяє формуванню соціальної й громадянської
компетентностей,розкриває суть поняття«відповідальний громадянин», визначає
вектори його діяльності.
Наскрізналінія«Здоров’я
і безпека»активно долучається до формування безпечного для життя й
діяльності середовища, орієнтуючи на розвиток учняяк духовно, емоційно,
соціально і фізично повноцінногогромадянина, що дотримується здорового способу
життя.
Метою наскрізної лінії «Підприємливість
і фінансова грамотність» є навчання молодого покоління українців
ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат; стимулювання
у них лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному
швидкозмінному середовищі.
Наскрізні змістові лінії
спільні для всіх шкільних предметів, є засобом інтегрування навчального змісту,
вони корелюються з окремими ключовими компетентностями і сприяють формуванню
ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих
ситуаціях.
Важливе місце у програмі
відведено вивченню основ риторики, адже риторика – це не лише теорія і практика
досконалого мовлення, переконливого, гарного, доцільного, ефективного тощо, це
насамперед учення про мовленнєве виховання особистості.
Потреба вивчення основ
риторики зумовлена її суспільними функціями: вихованняритора як гідного громадянина, компетентного у публічному
мовленні; визначення норм і правил публічної
аргументації, що забезпечують продуктивне обговорення важливих для суспільства
проблем; організація базових
мовленнєвих суспільних відносин;визначення критеріїв оцінювання публічної
діяльності, на основі яких добирають осіб, здатних обіймати відповідальні
посади.
Знання елементів
практичної риторики дасть змогу забезпечити формування в учнів таких життєво
важливих умінь і навичок:
-
орієнтуватися
у ситуаціях спілкування;
-
будувати
діалог залежно від цілей спілкування й соціального контексту;
-
надавати
висловленню сенсу і змісту засобами лексики, фразеології й граматики;
-
ініціювати,
підтримувати, розвивати й завершувати спілкування;
-
налагоджувати
гармонійні стосунки з людьми;
-
бути
переконливим у своїх висловленнях, бажаним співрозмовником, привабливим і
впливовим оратором.
Отже, вивчення риторики
сприятиме також зростанню загального показника культури в країні.
Компетентнісний підхід в
освіті спрямовує навчально-виховний процес на формування ключових і предметної
компетентностей. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти
визначає такий перелік ключових компетентностей: уміння вчитися протягом
життя, спілкування рідною/державною й іноземними мовами, математична,
компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-комунікаційна,
соціальна і громадянська, здоров’язбережувальна, загальнокультурна,
підприємницька, а також як предметну називає комунікативну.
Ключові (загальноосвітні) компетентності
– здатності, яких набуває кожен учень як суб’єкт навчально-виховного процесу
для самовизначення, загального розвитку й самореалізації.
Перелік і зміст ключових
компетентностей:
1. Спілкування
державною мовою –
готовність (здатність) учнів засобами української мови успішно взаємодіяти у
процесі розв’язання типових для віку життєвих проблем; сформоване ціннісне
ставлення до мови свого народу, наявність досвіду послуговування державною
мовою.
2. Спілкування іноземними мовами –
готовність (здатність) реалізовувати різноманітні комунікативні наміри у
широкому діапазоні особистісних, соціальних і культурних контекстів.
3. Математична
грамотність–
спроможність особистості застосовувати математичні вміння в реальному житті,
працювати з числовою інформацією.
4. Компетентності
у природничих науках і технологіях – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі,
володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб, застосовувати ІКТ у
навчанні й повсякденному житті, знаходити, опрацьовувати і систематизовувати
інформацію); здатність бути відкритими до інновацій, реалізувати себе в
мінливому технологічному, життєвому, навчальному й трудовому середовищі.
5. Інформаційно-комунікаційна
компетентність – здатність
(готовність) розуміти навколишнє інформаційне середовище, самостійно шукати,
добирати й критично аналізувати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати
та транслювати її й діяти відповідно до своїх цілей і прийнятої в суспільстві
комунікаційної етики.
6. Уміння вчитися протягом життя – здатність і внутрішня потреба
самостійно здобувати знання і формувати вміння відповідно до поставлених цілей
з метою самовдосконалення й самореалізації.
7. Соціальна і громадянська
компетентності – усвідомлення
громадянської повинності й відповідальності, здатність до реалізації
громадянських прав і обов’язків.
8. Підприємницька
компетентність – це
інтегрована якість особистості, що базується на креативності, творчості,
інноваційності, здатності до ризику, спроможності планувати,
самоорганізовуватися й організовувати підприємницьку діяльність, утілювати ідеї
у сферу економічного життя, розв’язувати конфліктні ситуації, приймати рішення,
брати на себе відповідальність, формувати моделі поведінки, необхідні для
успішного розв’язання нагальних виробничих проблем.
9. Загальнокультурна – здатність учня усвідомлено
сприймати надбання культури як цінність, аналізувати й оцінювати досягнення
національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному
контексті сучасного суспільства, застосовувати традиційні для культури українського
народу методи самовиховання.
10. Екологічна грамотність і здорове
життя – здатність розумно й раціонально користуватися природними
ресурсами, усвідомлене ставлення до ролі
довкілля для життя й здоровя людини; готовність виявляти активну життєву позицію
в питаннях захисту довкілля, дотримуватися здорового способу життя й
пропагувати його.
Добір навчального змісту
здійснено з урахуванням таких дидактичних і методичних принципів:
1) соціальної доцільності (засвоєний навчальний матеріал і
сформовані на його основі вміння й навички зумовлені системою соціальних
цінностей і очікувань);
2) взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку (наявність у змісті елементів, що
забезпечують гармонійну реалізацію загальноосвітніх і предметних завдань);
3) демократизації й гуманізації (забезпечення суб’єкт-суб’єктних
стосунків між учителем і учнями);
4) детермінації (налагодження зв’язків предмета з попереднім досвідом учнів,
прогнозування майбутніх успіхів);
5) єдності теорії й практики (засвоєний навчальний матеріал,
сформовані вміння й навички мають прикладний характер, можливість застосування
не лише у сфері навчальної діяльності, а й професійній та особистісній).
Однією з особливостей
процесу навчання української мови учнів 10-11 класів є водночас зосередження
уваги на виявленні інтересів і здібностей старшокласників, що можуть бути
визначальними у виборі професії; розвиткові оргдіяльнісних умінь, формуванні
здатності працювати в колективі й індивідуально; формуванні вмінь приймати
рішення і бути відповідальним за нього; розвиткові вмінь ставити цілі й
системно працювати над реалізацією їх; формуванні внутрішнього потреби
самонавчання і самовдосконалення.
Авторський колектив із
розроблення програми:
1. Голуб Н.Б., завідувач відділу навчання
української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України, доктор
педагогічних наук, професор ( голова).
2. Котусенко О.Ю., головний спеціаліст
департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і
науки України
3. Горошкіна О.М., професор кафедри
української мови Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор
педагогічних наук;
4. Новосьолова В.І., старший науковий
співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту
педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук;
5. Романенко Ю.О.,доцент кафедри методики
викладання української мови та літератури Національного педагогічного
університету імені М.П. Драгоманова, редактор часопису «Дивослово»,
кандидат педагогічних наук.
6. Кондесюк Т.В.,учитель української
мови та літератури Білоцерківської гімназії
№ 2 Білоцерківської міської ради Київської області;
7. Король О.М.,учитель української
мови і літератури середньої загальноосвітньої школи № 132 м . Києва;
8. Тарасенко О.О., учитель української
мови та літератури гімназії №117 ім. Лесі Українки м. Києва;
9. Сергєєва Н.В., учитель української
мови та літератури, директор Ліцею політики, економіки, права та іноземних мов м. Києва;
10. Ткачова Г.В.,учитель української мови і
літератури спеціалізованої школи № 15 м . Києва.
10-й клас
(70 год., 2 год. на тиждень)
Очікувані результати
1
|
К-сть
годин
2
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
Мовна змістова лінія
3
|
Мовленнєва змістова лінія
4
|
||
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «лексикографія»,
«словник», «довідник», «довідкова література»;
називає основні типи словників;
усвідомлює важливість умінь
систематизувати, зіставляти, аналізувати, узагальнювати й використовувати
інформацію, яка міститься в лексикографічних джерелах, довідниках, ресурсах
мережі Інтернет.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
володіє ефективними прийомами пошуку
необхідної інформації в різних лексикографічних джерелах, зіставляє й аналізує її;
користується у разі потреби,
лексикологічними джерелами, виділяє
необхідну інформацію з лексичних словників різного типу (тлумачного,
словника синонімів, антонімів, іншомовних слів, фразеологічного та ін.) і
довідників, у тому числі мультимедійних;
висловлює припущення про достовірність
наявної інформації;
виявляє недостовірність одержуваної
інформації, прогалини в інформації й заповнює їх;
використовує знайдену інформацію для
пояснень як докази й факти в різних навчальних і практичних ситуаціях,
ситуаціях моделювання й проектування.
Ціннісний компонент
Учень/учениця:
демонструє любов і повагу до рідного
слова, гордість за багатство і красу української мови;
висловлює своє ставлення до знайденої
інформації;
усвідомлює важливість потреби пошуку
додаткової інформації для розв’язання навчальних завдань і самостійної
пізнавальної діяльності;
зберігає необхідні лексикографічні
видання, цінну інформацію на персональному комп’ютері, у домашній бібліотеці.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
виражає засобами мовиадекватні почуття
і враження від результатів роботи.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
відповідально ставиться до кожного
вжитого слова;
демонструє інтерес до нових слів й активність у збагаченні власного
словникового запасу.
|
3 год.
|
Вступ
Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники,
довідкова література (у числі на
електронних носіях).
Інформативна й нормативна функції їх.
Основні типи словників.
Довідкові медіаресурси.
|
Види роботи (рекомендовані):
складання й редагування словникових статей;
здійснення лексикографічного пошуку;
тлумачення значення слова різними способами;
укладання словників-мінімумів «Складні випадки наголошування»,
«Незнайомі слова», тематичних словників-мінімумів тощо;
обговорення теми «Словники
в нашому житті»;
диспут на тему: «Не
бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля…» (М. Рильський).
|
Соціокультурна змістова лінія
Виражальні можливості української мови. Українська мова й відображена
в ній національна культура.
Як відновити джерела формування високої мовної культури. Словники –
музеї слів (С. Пушик). Вишукана мова – моя мрія. Краса довкілля в слові.
Естетична функція слова. Мій активний словниковий запас.
Українська мова – стратегічний ресурс України. Магія українського
слова.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Стан мовленнєвого середовища –
основа життєздатності етносу.
2. Громадянська
відповідальність.
Відповідальне ставлення до
кожного вжитого слова.
3. Екологічна безпека і
сталий розвиток.
Прагнення захистити довкілля
від згубного впливу соціуму. Чисте подвір’я – чиста планета.
4. Підприємливість і
фінансова грамотність.
Піклування про власний розвиток. Активна участь у житті суспільства.
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «лексична норма»,
«лексичне значення слів», «лексична сполучуваність слів», «слово і контекст»,
«лексична помилка»;
розуміє суть понять «порушення
лексичної норми», «фразеологізми», «стилістичне забарвлення фразеологізмів»;
пояснює загальні принципи класифікації
словникового складу української мови;
пояснює найпоширеніші випадки
порушення лексичної норми;
визначає роль і стилістичні можливості
вивчених лексичних одиниць,
комунікативнодоцільновикористовує їх у власному мовленні;
визначає роль і доречність
використання фразеологічних засобів мови, стилістичну функцію їх;
розуміє відмінності між лексичними,
фразеологічними синонімами; доречновикористовує
їх у тексті;
усвідомлює відмінність між
фразеологічними синонімами й антонімами;
використовує лексичну синонімію як
засіб виправлення невиправданих повторів, як засіб зв’язку речень у тексті;
правильно й
доречно використовує фразеологізми
відповідно до стилістичного забарвлення їх.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
організовує й планує навчальне співробітництво з учителем та однокласниками;
працює в групі й набуваєдосвіду такої роботи;
дотримується лексичної норми в усних і
писемних висловленнях;
уживає слова відповідно до їхніх
лексичних значень, правильно використовує
у мовленні багатозначні слова, синоніми, антоніми, омоніми, слова в
переносному значенні з урахуванням стилю мовлення;
додержується лексичної сполучуваності
слів;
виявляє й усуває порушення лексичних
норм, норм слововживання;
оцінює власне й чуже мовлення з
погляду точного, доречного й виразного слововживання;
висловлює критичне ставлення
стосовновживання українських слів у невластивому їм значенні, невмотивованого
використання запозичень;
аналізує різні ситуації мовлення,
виділяє учасників спілкування, визначає їхні наміри;
практично засвоює морально-етичні й
психологічні принципи спілкування і співпраці;
висловлює міркування й пропозиції щодо
гармонізації спілкування.
Ціннісний компонент
Учень/учениця:
виявляє в текстах та обґрунтовує
особистісні й загальнолюдські цінності;
висловлює власне розуміння цінностей.
демонструє повагу до себе й інших,
добираючи і вживаючи потрібні слова.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
висловлює адекватні почуття і враження
від почутого й прочитаного;
уміє керувати почуттями відповідно до обставин.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
демонструє на уроках активність,
ініціативність, відповідальність, комунікабельність, уміння налагоджувати
стосунки під час групової діяльності.
|
1 год
10 год.
|
Поняття
норми в сучасній українській літературній мові
Нормативне й ненормативне мовлення. Типи норм.
Лексична
норма
Лексична помилка.
Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність
значень слова від контексту.
Слововживання: вибір слова, лексична сполучуваність.
Слова власне українські й запозичені. Виправдані й
небажані запозичення.
Лексичні й фразеологічні синоніми, антоніми.Синонімічне
багатство української мови.
Пароніми. Запобігання помилок у вживанні паронімів.
Найпоширеніші випадки порушення лексичної норми. Кальки з
інших мов, недоречне вживання українських слів у невластивому їм значенні.
Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й
антонімія фразеологізмів. Уживання слів у фразеологізмах відповідно до
їхнього стилістичного забарвлення.
Утвердження лексичної норми в словниках української мови
(повторення й узагальнення).
|
Види роботи
(рекомендовані):
укладання словника рідко вживаних слів;
укладання тематичного
словника українських фразеологізмів;
укладання словника фразеологізмів у творах українських
письменників;
укладання словника небажаних запозичень «Свої не гірші заморян»;
складання плану роботи на тиждень;
складання плану дозвілля на канікули;
виступ під час дискусії «Які
слова руйнують наше життя?»; «Інтернет зближує чи накопичує самотність?»;
написання есе «Прекрасна
мить життя», «Чарівність і могутність слова»;
редагування текстів;
написання відгуку про сайт відомої людини;
складання тексту рекомендаційного характеру «Як уникати помилок у мовленні»;
написання повідомлення на тему
«Лексичну норму відображають і утверджують насамперед словники»;
добір і складання лінгвістичних мініатюр про правильність
мовлення;
переказування художнього тексту;
складання плану проведення зимових канікул;
складання паспорта слова;
підготовка проектів «Музей одного слова» (систематизація
інформації про певне слово з різних лексикографічних джерел), «Фразеологічне багатство творів Мирослава
Дочинця»; «Синоніми у творах Михайла Стельмаха»;
переказування текстів різних стилів із творчим завданням;
дискусія на тему: «Чи
потрібні мові запозичення?»;
виступ під час дискусії «Грубість
– духовна слабкість чи демонстрування сили?»;
написання есе «З чого
зіткане щастя?»;
збагачення тексту синонімами;
складання тексту рекомендаційного характеру «Як уникати конфліктів з друзями»;
написання повідомлення на тему
«Жорстокі слова»;
переказування публіцистичного тексту.
|
Соціокультурна змістова лінія
Чудова думка втрачає всю свою цінність, коли вона погано
висловлена (Вольтер). Моє слово − моя відповідальність.Слово – носій добра,
істини й краси. Повноцінне
функціювання мови – запорука розквіту держави. Мова злагоди й гармонії. Мій
лексичний арсенал. Відновлення історичної пам’яті та формування
почуття національної гідності. Повага до національно-культурних цінностей
інших народів.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Взаємозв’язок сприятливого стану
мовленнєвого середовища і здоров’я людини. Мова творить і мова руйнує. Лікувальні властивості слова.
Цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей
свого організму.
2. Громадянська відповідальність.
Відповідальність
за мовні вчинки. Відповідальність за результати спільної роботи. Мовний режим
у родині й школі. Мовне обличчя мого міста (села). Мова – важливий чинник
самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. Вірність ідеям, принципам народної моралі та духовності. Розуміння
громадянського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист
Вітчизни.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Життєздатність
людини й екологія слова. Мова злагоди й гармонії. Українська мова – живий
організм – сад. Стимулювання відповідальності у сфері охорони довкілля.
Раціональне використання води й ґрунтів. Піклування про цілісність і недоторканість природного світу навколо
нас.
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Піклування про саморозвиток
як активний внесок у розвиток суспільства. Виховання потреби враховувати інтереси й особливості своїх
партнерів.
|
|||
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «риторика», «мовленнєва ситуація», «мовець»,
«аудиторія», «текст», «комунікативний намір», «мовленнєвий вчинок»;
усвідомлює важливість риторики й
риторичних умінь;
називає умови успішного спілкування;
риси, притаманні цікавому мовцеві, гарному співрозмовникові;
називає етапи підготовки виступу;
відрізняє мовленнєву дію й мовленнєвий
вчинок;
виявляє комунікативні наміри мовця.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
володіє навичками ознайомлювального й
вивчального читання;
уміє моделювати аудиторію;
налагоджує контакт зі слухачем
(слухачами);
визначає естетичні риси мовлення;
аналізує чужий і власний текст;
висловлює припущення щодо ролі
риторичних знань у житті людини;
виявляє причини успішного мовлення;
знаходить і зіставляє різні тексти
публічних виступів;
пропонує способи вдосконалення
риторичних навичок, набуття досвіду виступати публічно;
готує текст виступу;
виступає публічно;
порівнює,аналізує, оцінює мовленнєві
вчинки тощо.
Ціннісний компонент
Учень/учениця:
висловлює своє ставлення до риторики;
відчуває відповідальність за
мовленнєві вчинки;
розглядає мову й уміння спілкуватися
як цінність;
має в домашній бібліотеці зразки
гарних публічних промов, словники, довідники.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
відчуває задоволення від добре
виголошеної промови;
уболіває за результати своєї роботи;
захоплюється гарними промовами відомих
ораторів, прагне наслідувати їх.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
ініціює обговорення публічних промов;
висловлює пропозиції щодо
вдосконалення риторичної майстерності;
демонструє впевненість під час
виголошення промови;
бере на себевідповідальність за свої
мовленнєві вчинки;
демонструє небайдужість, активність у
розгляді питань теми.
|
9 год.
|
Практична риторика
Риторика як мистецтво, наука й навчальна дисципліна.Роль риторики
в сучасному світі.
Мовленнєва ситуація. Елементи
мовленнєвої ситуації (мовець (адресат), слухач (аудиторія), предмет мовлення,
умови успішного спілкування.
Особистість мовця (чарівність,
артистизм, упевненість у собі, щирість, обізнаність, об’єктивність,
доброзичливість). Риси гарного співрозмовника. Вимоги до мовлення оратора.
Комунікативний стан мовця.
Аудиторія (слухач, слухачі).
Види слухання. Цілі слухання. Моделювання аудиторії. Контакт з аудиторією.
Прийоми налагодження контакту.
Текст як одиниця спілкування.
Етапи підготовки тексту виступу. Види читання і записування тексту виступу.
Естетика тексту.
Ефективність мовлення.
Стратегія і тактика мовленнєвої поведінки. Комунікативний намір.
Мовленнєвий вчинок. Мовленнєва
подія.
Види роботи
(рекомендовані):
моделювання аудиторії;
моделювання ситуації спілкування;
аналіз змісту висловлень;
переказування взірцевих текстів промов;
складання плану виступу;
підготовка композиційних частин виступу (вступу, основної частини
і висновків);
підготовка різних варіантів вступу і висновку до конкретної теми;
написання тексту публічного виступу;
запам’ятовування тексту виступу;
тренування виступу;
добір аргументів до конкретної тези;
добір фразеологізмів до теми виступу;
аналіз власного і чужих виступів;
визначення комунікативних намірів мовців за текстом промови;
оцінювання мовленнєвого вчинку;
висловлення особистого ставлення до почутого.
|
|
Соціокультурна змістова лінія
Привабливість і цінність життя. Упорядкування життєвих пріоритетів.
Освіта як складник успіху. Приклади цінностей та етичної поведінки. Суспільні
статуси людини. Принципи як «центри» людського життя. Культура мовлення пов’язана з культурою
мислення. Ознаки толерантної поведінки.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Хороші й погані звички. Звички, що руйнують
наше життя. Подолання залежності від згубних звичок.
2. Громадянська відповідальність.
Турбота про інших. Приклади відповідального
ставлення до життя й навчання. Колективна й особиста відповідальність.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Екологічні
проблеми твого краю. Цікаві й корисні справи. Жити у злагоді з природою й людьми. Екологія мовлення.
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Формула
успіху людини. Доброчинність як найбільша цінність і шанована риса лідера.
Планування фінансового добробуту. Переваги, загрози, недоліки улюбленої
справи. Фінансовий контроль. Відповідальність за фінансові проблеми в родині.
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «норма»,
«орфоепія», «орфоепічна помилка», «орфоепічна норма», «милозвучність»,
«наголос», «логічний наголос»;
усвідомлює важливість дотримання
орфоепічної норми для сучасного компетентного мовця;
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
виявляє й аналізує факти порушення
орфоепічної норми;
працює з орфоепічним словником і
словником наголосів;
співвідносить в уяві звук і букву;
аналізує своє й чуже усне мовлення;
добирає додаткову інформацію з теми;
висловлює припущення про важливість
орфоепічної норми.
Ціннісний компонент
Учень/учениця:
висловлює своє ставлення до чужих
думок;
відчуває відповідальність за
мовленнєвий вчинок, дотримання орфоепічної норми у власному мовленні.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
висловлює адекватні почуття і враження
від сприйнятого на слух чужого мовлення, читання текстів різних жанрів і
стилів.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
ініціює обговорення складних або
суперечливих питань з теми;
висловлює пропозиції щодо
вдосконалення культури мовлення;
демонструє бажання долати труднощі в
опануванні теми;
виявляє активність у розгляді питань
теми.
|
5 год
|
Орфоепічна
норма
Орфоепічна помилка. Орфоепічний словник.
Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.
Основні правила вимови голосних звуків.
Основні правила вимови приголосних звуків.
Наголос. Основні правила наголошування слів.
Нормативний наголос.
Варіантне наголошування слів в українській мові.
Словорозрізнювальний наголос.
Форморозрізнювальний наголос.
Діалектний наголос.
Складні випадки наголошування слів.
|
Види роботи (рекомендовані):
сприймання на слух чужого мовлення й аналіз його;
виразне читання текстів різної жанрово-стильової належності;
інформаційний виступ на тему «Можливості
українського наголосу»;
діалогування з учителем,
учнями;
написання есе на тему «Наголос
– душа слова»;
виразне читання улюблених поезій напам’ять.
уснепереказування текстів різних стилів із творчим завданням;
|
Соціокультурна змістова лінія
Право кожного бути самим собою. Успіх – це результат безперервної й
наполегливої діяльності. Самоосвіта – шлях до успіху. Володіти інформацією –
володіти світом.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Мовна гігієна. Гігієна думок. Загартування
протягом року. Говорити про себе й інших лише з повагою. Гумор – антибіотик
від туги й депресії.
2. Громадянська відповідальність.
Відповідальність за мовлене слово. Кроки до
успіху. Успіх приходить до сміливих.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Піклування про цілість і
недоторканність природного світу довкола нас – наш обов’язок. Свіже повітря,
активний подих – основа здоров’я.
4.Підприємливість
і фінансова грамотність.
Як
заробляти гроші у шкільному віці. Вчитися розпоряджатися грошима. Боргова
пастка.
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
з’ясовує суть понять «орфографічна
норма», «орфограма», «орфографічна помилка», «орфографічний словник»;
усвідомлює важливість дотримання
орфографічної норми для сучасного компетентного мовця;
знає правила українського правопису.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує,
прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
виявляє й пояснює порушення орфографічної норми;
працює з орфографічним словником;
застосовує знання на практиці;
аналізує факти порушення орфографічних норм;
висловлює припущення про написання того чи того слова;
виявляє аналогії в написанні слів (гривень – пісень);
знаходить і аналізує додаткову
інформацію з теми.
Ціннісний компонент
Учень/учениця:
висловлює своє ставлення до написаного (прочитаного)
відчуває відповідальність за дотримання орфографічних норм.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
висловлює адекватні почуття і враження від почутого або
прочитаного;
відчуває задоволення від власних досягнень.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
ініціює обговорення складних або суперечливих питань з теми;
висловлює пропозиції щодо вдосконалення культури мовлення;
демонструє небайдужість до труднощів в опануванні теми однокласниками, активність у розгляді питань теми;
сприймає орфографічну грамотність як статусну річ;
демонструє наміри щодовдосконалення власної орфографічної
грамотності.
|
20 год
|
Орфографічна
норма
Орфограма. Орфографічна помилка.
Орфографічний словник.
Принципи української орфографії.
Ненаголошені е, и
в корені слова.
Апостроф.
Позначення м’якості приголосних.
Чергування голосних.
Чергування приголосних в українській мові.
Спрощення приголосних.
Подвоєння та подовження приголосних.
Правопис префіксів.
Правопис суфіксів.
Уживання великої літери.
Правила перенесення слів із рядка в рядок.
Написання складних слів разом, окремо, з дефісом.
Написання слів іншомовного походження. Правило «дев’ятки».
Складні випадки написання прізвищ.
Розрізнення прислівників і співзвучних сполук (збоку – з боку, зрештою – з рештою,
всередині – в середині тощо).
Правила написання їх.
Написання не, ні
з різними частинами мови
Правила графічних скорочень слів.
|
Види роботи (рекомендовані):
редагування чужого тексту;
підготовка конспекту тексту наукового стилю;
добірслів для словникового диктанту;
моделювання «Карти пам’яті» складних орфографічних тем;
письмове докладне переказування текстів різних стилів;
написання есе на теми:«Життя
в гармонії з природою», «Моє бачення сучасної школи», «Чого варто уникати в
спілкуванні», «Ціна недбалості», «Гаджети чи реальне спілкування?»;
письмовеобґрунтування свого вибору на визначену тему («Електронна чи паперова книга?»,
«Улюблений вид дозвілля», «Мій вибір – здоровий спосіб життя», «Чи може
зашкодити неграмотне письмо?», «Чи потрібно вчитися заощаджувати?», «Чи важливо
бути пунктуальним», «Ця музика надихає», «Мій вибір – жити й творити в
Україні», «Що означає «бути відповідальним»?»);
письмове прохання довільного змісту;
написання ділового листа;
складання ієрархії життєвих цілей;
обговорення тексту рекламного характеру;
коментування висловлень відомих людей про читання;
продукування і редагування
текстів;
написання диктантів;
складання карти своїх мрій;
обговорення тексту публіцистичного стилю;
коментування висловлень відомих людей про ставлення до свого
здоров’я.
|
Соціокультурна змістова лінія
Гуманний світ. Уміння любити й бути
щасливим. Життєві цілі. Благодійність як норма життя. Волонтерство в сучасній
Україні.
Порозуміння з
друзями. Ознаки гармонійних стосунків між дітьми й дорослими. Як відновити
довіру. Чи варто довіряти людям. Норми суспільної поведінки.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Позитивні емоції – запорука здоров’я людини.
Життя без конфліктів. Безпечне дозвілля.
Екологічна безпека і здоров’я людини.
Покращення середовища життя в міській і сільській місцевості.
2. Громадянська відповідальність.
Сила волі. Відповідальність за чистий
простір довкола себе. Відповідальність за кожне написане слово.
Надійність
і довіра у стосунках. Обов’язок перед рідними, друзями. Громадянські
цінності. Взаємодія громадян заради спільного блага.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Досягнення
гармонії з природою. Читання книг як засіб розвитку людини й суспільства.
Безпека на воді. Небезпечні розваги молоді.
Міра
відповідальності за недбале ставлення до природи. Темп міського життя і втрата
соціальних зв’язків між людьми.
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Мої
заощадження. Фінансова відповідальність кожного.
Інноваційність
і творчість – передумова успіху. Повага до чужої власності.
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть поняття «морфологічна
норма»;
усвідомлює зв’язок морфологічної норми
з граматичним значенням і граматичними категоріями самостійних і службових
частин мови;
розрізняє морфологічні норми,
пов’язані з особливостями класифікування, словозміни, вживання й поєднання
різних частин мови в усному мовленні й на письмі;
знає норми вживання самостійних та
службових частин мови в усному та писемному мовленні;
виявляєй аналізує порушення
морфологічних норм;
додержує правил написання відмінкових
закінчень відмінюваних частин мови;
коментує норми використання
самостійних і службових частин мови та узгодження їх, покликаючись на правила
та граматичні закономірності слововживання.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовуєвласну діяльність щодо
засвоєння морфологічних норм української мови (визначає мету, цілі засвоєння навчального матеріалу, пов’язує вивчене з теми із практичною
діяльністю);
планує і проеціює застосування
здобутих знань, набутих умінь і навичок у позанавчальних комунікативних
ситуаціях;
проводить рефлексію власної
мовленнєвої діяльності з погляду додержання морфологічних норм, за потреби корегує її;
користується словниками, довідковою
літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного
рівня засвоєння морфологічної норми;
аналізує усні й письмові тексти з
погляду додержання морфологічних норм.
Ціннісний компонент
Учень/учениця:
висловлює критичне ставлення до
опрацьованого дидактичного матеріалу.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
відчуває відповідальність за власний
рівень мовленнєвої культури, зокрема за додержання морфологічних норм в
усному й писемному мовленні;
ініціює конкретні заходи, бере участь
у моделюванні навчальних ситуацій, спрямованих на поліпшення умов засвоєння
морфологічних норм;
висловлює пропозиції щодо подолання
труднощів у засвоєнні проблемних питань з теми;
демонструє небайдужість у розгляді
питань додержання морфологічних норм, помічає і коректно виправляє
морфологічні помилки у власних і чужих усних і письмових текстах.
|
12 год.
|
Морфологічна
норма
Морфологічна помилка.
Іменник.
Рід іменників (складні випадки узгодження роду іменників
типу кір, дріб, біль, нежить, пил,
степ, ступінь, путь та ін. з іншими частинами мови).
Паралельні родові форми іменника
(зал – зала, птах – птаха, плацкарт –
плацкарта тощо).
Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви
людей за діяльністю (поет – поетеса,
поетка; директор – директорка, робітник – робітниця та ін.).
Іменники спільного і подвійного роду.Визначення роду
невідмінюваних іменників та абревіатур, правила вживання їх.
Іменники, що мають лише форму однини або множини.
Складні випадки відмінювання іменників.
Закінчення іменників І відміни в орудному відмінку.
Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому
відмінку. Відмінкові закінчення іменників з конкретним та абстрактним
значенням (терміна – терміну, феномена
– феномену).Паралельні закінчення
іменників чоловічого роду давального відмінка (-ові, -еві (-єві) , -у (-ю) ); іменників знахідного відмінка (назв побутових
предметів (узяв олівець – узяв олівця,
написав лист – написав листа); іменників місцевого відмінка однини (на коні – на коневі, в ліжку – на ліжкові,
в гаї – в гаю, на торзі – на торгу);
іменників місцевого відмінка множини (кістьми
– костями, крильми – крилами, чобітьми – чоботями тощо).
Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку.
Словозміна іменників ІV відміни.
Особливості кличного відмінка.
Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен по
батькові.
|
Види роботи (рекомендовані):
складання діалогів із використанням
іменників на позначення назв осіб за родом діяльності у формі чоловічого та
жіночого роду;
складання речень з іменниками спільного роду (бідолаха, причепа, базіка, трудяга,
ледащо, шульга, староста, ручище, забудько тощо);
складання розповіді про подорож Україною або світом із
зазначенням назв мешканців відвіданих місць.
написання пропозиції однокласникові/однокласниці спільно
спланувати дозвілля у вихідний день й згоди/відмови у відповідь;
написання електронного листа;
написання привітання близькій людині;
написання застережень молодшим дітям щодо безпечної поведінки на
воді й біля водойм;
висловлення співчуття близькій людині;
написання звернення до громадян міста (села) щодо чистоти
довкілля;
коментування висловлень відомих людей щодо збереження природи;
оголошення приватного змісту;
переказування тексту наукового чи публіцистичного стилю, що
містить незмінювані іменники;
усне переказування тексту публіцистичного стилю.
написання есе за змістом висловів народної мудрості;
висловлення прохання про допомогу;
висловлення подяки незнайомим людям за допомогу;
написання есе про явище природи, що викликає найбільше захоплення
й здивування;
коментування новин тижня, висвітлених на місцевому телеканалі;
планування колективної роботи з розподілом ролей кожного
учасника;
усне висловлення на тему
«Весняне пробудження природи».
|
Соціокультурна змістова лінія
Соціальний контроль
за поведінкою людей. Стимулювання нормативної поведінки. Громадська думка.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Активний і здоровий спосіб життя – запорука
довголіття. Уміння насолоджуватися життям щодня і цінувати його. Мандрівки
рідним краєм надихають і приносять насолоду й позитивні емоції.
2. Громадянська відповідальність.
Відповідальність за своє здоров’я. Дотримання
даного слова. Важливість соціальних контактів.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Бережне
ставлення до рослинного світу рідного краю. Споживання природних багатств з
урахуванням інтересів нинішнього й прийдешніх поколінь. Право на сприятливе
довкілля. Ознаки екологічної кризи в Україні. Забезпечення якості життя в
Україні. Ще назва є, а річки вже немає (Л. Костенко).
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Планування
власного бюджету. Планування бюджету колективної мандрівки. Петро Яцик –
українець, який відмовився бути бідним.
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «суперечка»,
«дискусія», «диспут», «полеміка», «теза», «аргумент», «сильний аргумент»,
«слабкий аргумент»;
усвідомлює життєву важливість діалогу
;
знає різновиди суперечок;
називає правила ведення суперечки.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
володіє полемічними прийомами;
добирає аргументи на підтвердження чи
спростування висловленої тези;
аналізує чужі аргументи;
висловлює припущення про
недостовірність аргументів;
виявляє сильні й слабкі аргументи;
готується до суперечки;
ставить різноманітні запитання.
Ціннісний компонент
Учень/учениця демонструє:
готовність до критичного мислення;
готовність висловлювати власну думку;
жвавий інтерес до дискусійних питань;
упевненістьпід час захисту своєї
позиції, цінностей.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
висловлює адекватні почуття і враження
від результатів роботи.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
демонструє високу культуру поведінки.
|
7год
|
Практична
риторика
Суперечка як вид комунікації. Різновиди суперечки.
Правила ведення суперечки.
Аргументи й докази.
Полемічні прийоми.
Мистецтво
відповідати на запитання.
Види роботи (рекомендовані):
визначення теми й мети суперечки;
визначення предмета суперечки;
формування позиції, погляду на проблему;
збирання матеріалу, аргументів для виступу;
збирання інформації про учасників суперечки;
аналіз аргументів суперника;
спростування позиції суперника;
формулювання запитань суперникові;
дискусія на тему: «Гроші. Навіщо збирати? Де зберігати? На
що витрачати? Як заощаджувати?», «Мовна мода – це добре чи погано?».
|
|
Соціокультурна змістова лінія
Як відновити джерела
формування високої мовної культури. Мовний простір у моєму місті (селі), моїй
родині. Мовний режим у школі. Мова у книзі рекордів України.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Здоров’я як особистісна цінність. Мовний
режим у школі й місті (селі).
2. Громадянська відповідальність.
Відповідальність
за мовні вчинки. Відповідальність за
результати спільної роботи. Відповідальність за прийняте рішення.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Жити в
гармонії з суспільством. Відновлювані джерела енергії. Заощадження тепла й
енергії. Збереження біологічного різноманіття Землі. Участь кожної людини в
розв’язанні екологічних проблем.
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Спільна діяльність. Розподіл обов’язків і
відповідальності.
|
|||
3 години –
резерв, на розсуд учителя.
11 клас
(70 год., 2 год. на тиждень)
Очікувані результати
1
|
К-сть
годин
2
|
Зміст навчального матеріалу
|
||
Мовна змістова лінія
3
|
Мовленнєва змістова лінія
4
|
|||
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «мовна
особистість», «мовна стійкість»;
усвідомлює важливість поняття «мовна
стійкість»;
знає особливості вияву цієї риси.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
добре володіє українською мовою;
непохитно користується у побуті й
навчанні українською мовою;
висловлює припущення щодо важливості
цієї риси мовної особистості;
аналізує риси, досвід і поведінку
мовної особистості.
Ціннісний компонент
Учень/учениця демонструє:
готовність і потребу повсякчас
спілкуватися державною мовою;
готовність висловлювати власну думку;
жвавий інтерес до дискусійних мовних
питань;
упевненість у своїх переконаннях,
цінностях.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
розвиває власні мовні смаки й мовне
чуття.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
демонструє високу
культуру поведінки.
|
1 год.
|
Мовна
стійкість як ключова риса національномовної особистості
Поняття мовної стійкості.
Джерела, що живлять мовну стійкість.
|
Види роботи
(рекомендовані):
читання й аналіз
текстів різних стилів;
визначення ознак мовної стійкості у мовленні літературних героїв;
підготовка проекту «Приклади
мовної стійкості у художній літературі й українському кіно»;
дискусія на тему: «Чи
потрібно бути мовно стійким?».
|
|
Соціокультурна змістова лінія
Мовна мода і мовний смак. Читацькі смаки. Культурний простір (моєї
родини, мого міста, України).Національний дух культурного простору України.
Естетичний смак українців у слові, побуті, одязі.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Взаємозв’язок мовної практики і
здоров’ялюдини. Мова і безпека країни.
2. Громадянська відповідальність.
Відповідальність
українців за долю своєї мови.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Покращення
довкілля. Підтримування самобутності культури українського народу. Соціальні
й екологічні показники розвитку суспільства.
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Мовний етикет фахівця.
|
||||
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «метафора», «метонімія»,
«антитеза», «градація», «повторення», «риторичне запитання»;
усвідомлює важливість уміння
користуватися засобами мовного вираження.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
уміє користуватися засобами мовного
вираження думки (інформації);
інтонує текст відповідно до норм і
правил;
аналізує текст;
виявляє у тексті мовні тропи й
риторичні фігури;
збагачує й увиразнює текст тропами й фігурами.
Ціннісний компонент
Учень/учениця демонструє:
готовність до написання оригінальних
текстів;
здатність до публічного виступу;
жвавий інтерес до мови;
упевненість у результатах своєї
роботи.
Емоційний компонент
відчуває естетику мови.
Поведінковий компонент
демонструє небайдужість, активність у розгляді питань теми.
|
6 год.
|
Практична
риторика
Засоби мовного вираження
промови.
Метафора, метонімія, їхня роль
у мовленні.
Риторичні фігури (антитеза,
градація, повторення, риторичне запитання, звернення, порівняння).
Види роботи
(рекомендовані):
розпізнавання тропів
і риторичних фігур;
збагачення
тексту й речень тропами й фігурами;
написання висловлень
із використанням тропів і фігур;
зміна висловлення
за допомогою тропів;
добір жанрів і
текстів для вживання конкретних мовних засобів;
удосконалення
тексту мовними засобами.
|
||
Соціокультурна змістова лінія
Успішні люди України
й світу. Секрети успіху. Складники успіху.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Лікарські рослини. Здоровий спосіб життя:
мрія чи реальність? Турбота про своє здоров’я. Ландшафтотерапія: черпаймо
сили у красі природи.
2. Громадянська відповідальність.
Перші
кроки для досягнення мети.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Людина –
частинка природної біосфери. Гармонійність взаємовідносин людини й довкілля.
Збереження біосфери – необхідна умова виживання людини. Відродження древніх
традицій ставлення до природи.
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Історія одного успіху.
|
||||
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
самостійно формулює визначення поняття «морфологічна
норма»;
пояснює причини й закономірності
вживання певних словоформ;
обґрунтовує вибір написання слова,
покликаючись на засвоєні морфологічні норми;
усвідомлює зв’язок морфологічної норми
з лексичним значенням слова;
пояснює правопис окремих словоформ,
узгодження та вживання їх через лексичне та граматичне значення їх;
обирає нормативні варіанти вживання слів та обґрунтовує зроблений вибір.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовуєвласну діяльність щодо
засвоєння морфологічних норм української мови (визначає мету і цілі засвоєння навчального матеріалу, пов’язує вивчене з теми із практичною
діяльністю, планує і проеціює застосування здобутих знань,
набутих умінь і навичок у позанавчальних комунікативних ситуаціях, проводить рефлексію власної
мовленнєвої діяльності з погляду додержання морфологічних норм, за потреби корегує її);
користується словниками, довідковою
літературою та електронними ресурсами для перевірки та вдосконалення власного
рівня засвоєння морфологічних норм;
аналізує усні і письмові тексти з
погляду додержання морфологічних норм;
користується алгоритмами розрізнення
омонімічних частин мови для нормативного вживання їх в усному і писемному
мовленні;
правильно здійснює синонімічну заміну одних
морфологічних варіантів іншими, орієнтуючись на комунікативну доречність
вживання обраної словоформи.
Ціннісний компонент
Учень/учениця:
висловлює критичне ставлення до
опрацьованого дидактичного матеріалу;
відчуває відповідальність за власний
рівень мовленнєвої культури, зокрема за додержання морфологічних норм в
усному й писемному мовленні.
Поведінковий компонент
ініціює конкретні заходи чи бере
участь у моделюванні навчальних ситуацій, які спрямовані на поліпшення умов
засвоєння морфологічних норм;
висловлює пропозиції щодо подолання
труднощів у засвоєнні проблемних питань з теми;
демонструє небайдужість у розгляді
питань додержання морфологічних норм, помічає і коректно виправляє
морфологічні помилки у власних і чужих усних і письмових текстах.
|
11 год.
|
Морфологічна
норма
Прикметник.
Відмінкові закінчення прикметників.
Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.
Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки,
використання прислівників дуже, вельми, занадто, мало, вкрай, зовсім, особливо, трохи, дещо,
злегка та ін., вживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням
суб’єктивної оцінки (величезний,
манюсінький, тонкуватий, завеликий, старенький, предобрий).
Прислівник. Ступені порівняння.
Прикметники, що перейшли в іменники.
Числівник.
Складні випадки узгодження й відмінювання числівника.
Дієслово, дієслівні форми.
Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін. Паралельні форми вираження
наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини (ходімо – ходім, візьміте – візьміть, визначте – визначіть,
підтвердьте – підтвердіть). Активні й пасивні дієприкметники.
|
Види роботи
(рекомендовані):
складання усної розповіді про родину друга/подруги з
використанням присвійних прикметників;
складання діалогів у розмовному стилі із використанням
прикметників, що містять суб’єктивну оцінку обговорюваних об’єктів;
складання опису зимового лісу з використанням відносних
прикметників;
виписування з речень, тексту прикладів прикметників, що перейшли
в іменники;
виписування з «Книги рекордів України» речень з прикметниками у
формі вищого й найвищого ступенів порівняння;
складання розповіді про враження від цікавої мандрівки
(екскурсії);
написання есе про свою заповітну мрію;
укладання переліку назв премій, конкурсів, рейтингів з
використанням прикметників вищого й найвищого ступенів порівняння;
складання тексту порівняльної характеристики двох гаджетів,
фільмів, комп’ютерних програм тощо із використанням прикметників вищого
ступеня порівняння;
читання й переказування текстів з числівниками;
планування бюджету туристичної мандрівки класу в Карпати
(Холодний Яр, Шевченківськими місцями);
складання й озвучення графіків чергувань, індивідуальних розкладів
додаткових занять тощо із використанням числівників на позначення дат і часу;
записування прислів’їв і приказок, назв пісень, кінофільмів,
художніх творів, що містять числівники;
складання діалогів, що містять запитання і відповіді з
числівниками на позначення дат і часу певних подій;
виразне читання й аналіз
художнього тексту з наявними синонімічними формами займенників;
читання й коментування афоризмів, що містять заперечні та
неозначені займенники;
складання плану на літні канікули з використанням дієслів
майбутнього часу;
коментування сталих виразів із дієприкметниками, що перейшли в
іменники, складання з ними діалогів. (Очі
завидющі – руки загребущі; Береженого Бог береже; Не вчи ученого їсти хліба
печеного та ін);
написання есе про реальну чи віртуальну мандрівку до одного з
семи чудес України;
складання розповідіпро процес приготування певної страви,
проведення досліду тощо з використанням власне кількісних, збірних і дробових
числівників;
складання діалогів за умовами запропонованої ситуації спілкування
із використанням таких дієслів, що не мають розрізнення за категорією роду;
редагування текстів з метою виправлення помилково вжитих активних
дієприкметників (виступаючий –
доповідач, промовець; виступаючий (живіт) – випнутий; вируючий – розбурханий,
рухаючий – той, що рухає і под.).
|
|
Соціокультурна змістова лінія
Традиції й модерн у
культурі й суспільстві. Публічний простір України. Культурне середовище –
комфортне середовище?
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Мінімізація ризиків повсякдення власними
силами. Небезпеки літнього й зимового сезонів. Вплив продуктів харчування на
здоров’я людини.
2. Громадянська відповідальність.
Ознаки
зрілості громадянського суспільства. Гармонійні стосунки з друзями.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Екологічна
відповідальність. Середовище життя як цінність. Екологічний рух в Україні й
світі. Гармонійна взаємодія людини й природи. Екологічна просвіта.
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Підприємливість
у приказках народів світу. Підприємливість літературних героїв.
Підприємливість, гідна наслідування.
|
||||
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «синтаксична
норма», «синтаксичне керування», «синтаксична помилка»;
усвідомлює важливість синтаксичних
умінь для розвитку мислення й мовлення;
знає правила побудови складних речень.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
виявляє порушення синтаксичних
зв’язків;
уміє граматично правильно поєднувати
слова в реченнях і словосполученнях;
аналізує в тексті й реченнях приклади
порушення синтаксичної норми;
висловлює припущення про взаємозв’язок
синтаксичної норми і чіткості, логічності, ясності тексту;
виявляє у реченнях порушення
правил синтаксичного керування й узгодження;
пропонує правильні варіанти під час
редагування тексту й речень.
Ціннісний компонент
Учень/учениця демонструє:
здатність логічно мислити;
жвавий інтерес до своєї мовної освіти,
до прав людини і питань справедливості в суспільстві;
готовність до навчання з метою
покращення власної поведінки;
упевненість у процесі захисту прав
людини і її цінностей;
розуміння зв’язку між засвоєнням
синтаксичної норми і формуванням соціально важливих умінь і навичок.
Емоційний компонент
висловлює адекватні почуття у процесі
роботи і враження від результатів її;
відчуває емоційне задоволення від
спостереження за красою довкілля.
Поведінковий компонент
ініціює нові види роботи;
ініціює спілкування, обмін інформацією
з однокласниками;
висловлює пропозиції щодо
вдосконалення граматичного ладу власного мовлення;
висловлює пропозиції щодо активізації
роботи на уроці;
демонструє небайдужість, активність у
розгляді питань теми.
|
15 год.
|
Синтаксична норма
Поняття синтаксичної норми.
Синтаксична помилка.
Складні випадки синтаксичного
узгодження (УПА засвідчила; до міста
Старий Самбір; у місті Чернівці).
Складні випадки і варіанти
синтаксичного керування (відгук про роботу,
радіти з перемоги і радіти перемозі; потреба в підручниках; не вживати
заходів; не викликає довіри; враження від фільму; командувач військ; багатий
на копалини і багатий копалинами; близько десятої години; переміг завдяки
вам; посіяла біля хати, за нашими розрахунками).
Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками (відбувається в Україні, побувати в
Німеччині; поглянути на Вкраїну; жити на Черкащині; піднятися на Еверест).
Словосполучення з прийменником по (піти по гриби; по цей день; блукати по полю; триватиме з лютого по
квітень; кожному по сувенірові; зауваження по суті тощо).
Словосполучення з прийменниками
в(у), при, за, із-за (посіяти у дощ;
працювати в бібліотеці; росте при дорозі; за часів Мазепи; за активної
підтримки).
Вживання похідних сполучників.
Варіанти граматичного зв’язку
підмета й присудка (Він був активним
учасником тих подій. Мій однокласник – директор школи. Перегляд вистави
становить частину нашого плану на вихідний.
Висіло багато картин; більшість громадян учора підтримали; більшість
депутатів проголосувало; батько з
сином відвідали; виставка-продаж вразила).
Пасивні конструкції з
дієсловами на –ся.
Синтаксичні конструкції з
формою на -но, -то.
Порядок слів у реченні. Односкладні
й неповні речення.
Прості ускладнені речення.
Правила побудови складних
речень.
Логічні помилки в складних
реченнях.
|
Види роботи (рекомендовані):
переказування текстів різних стилів;
висловлення власних вражень від
перегляду цікавого фільму;
редагування тексту/речень;
формулювання цілей;
написання есе ;
складання речень з абревіатурами;
діалогування на тему «Корисне дозвілля»;
колективне складання розповіді про уявну
(віртуальну) мандрівку Україною;
ускладнення простих речень
порівняльними зворотами і звертаннями;
складання особистої програми
збереження здорового довкілля;
висловлення захоплення красою природи
в улюблену пору року;
висловлення пропозиції допомогти
літній людині;
моделювання речень, ускладнених
звертаннями.
написання запрошеннядругові-іноземцеві
на спортивний матч в Україні;
написання розповіді «Зірки
українського спорту»;
написання листа другові (подрузі) з іншої країни про спортивну
подію у твоєму місті;
розроблення рекомендацій щодо покрокового навантаження у заняттях
спортом;
складання гасел уболівальників на підтримку улюбленої команди;
складання розповіді про можливості для занять спортом у вашому
місті (селі);
висловлення захоплення наполегливістю йдосягненнями українських
параолімпійців;
виконання проекту «Синтаксичні-непорозуміння»
|
|
Соціокультурна змістова лінія
Зірки українського спорту. Улюблені види
спорту українців. Шкільні змагання.
Сім’я як джерело формування моральності.
Міцні сімейні стосунки як родинна цінність. Дружба між людьми як цінність.
Дружба справжня й несправжня. Гостинність як засіб об’єднання людей. Доброта,
доброчинність, чуйність у ставленні до себе й до інших.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Межі безпеки віртуального простору. Здоров’я набагато більше
залежить від звичок і харчування, ніж від лікарського мистецтва. Небезпечні
вчинки. Добрі й безглузді вчинки. Наслідки вчинку.
2. Громадянська відповідальність.
Фан-клуби в Україні. Вияв громадянської активності
в культурному і спортивному житті села (міста, країни). Відповідальність
старшого й молодшого покоління одного перед одним. Обов’язок як моральна
категорія.
3. Екологічна
безпека і сталий розвиток.
Переваги
екологічних видів енергії. Екологічні заборони. Екологія і тривалість життя
людини. Здорове довкілля – сенс життя. Безпека як цінність для людини й
людства. Протистояння добра і зла. Ціннісне ставлення до життя.
4. Підприємливість
і фінансова грамотність.
Корисні
звички й цінні риси підприємливої людини. Способи виходу з конфліктів.
Ставлення до невдач. Репутація і значення її. Розуміння багатства і бідності.
|
||||
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «пунктуаційна норма», «розділові знаки»;
усвідомлює важливість пунктуаційної грамотності;
називає правила поставлення розділових знаків.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує,
прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
помічає і виправляє пунктуаційні помилки;
інтонує текст відповідно до поставлених у ньому розділових
знаків;
аналізує в тексті
розділові знаки;
пропонує варіанти розділових знаків.
Ціннісний компонент
Учень/учениця демонструє:
пунктуаційну грамотність;
готовність до навчання з метою покращення власної грамотності;
жвавий інтерес до літературної мови;
розуміння зв’язку між пунктуацією й інтонацією.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
виражає за допомогою інтонації почуття й емоції під час читання й
переказування тексту.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
ініціює дотримання у школі мовного режиму;
висловлює пропозиції щодо поліпшення правописної грамотності;
демонструє небайдужість, активністьу розгляді питань теми.
|
14 год.
|
Пунктуаційна
норма
Пунктуаційна помилка.
Тире між підметом і присудком у простому реченні.
Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених
-
звертаннями;
-
однорідними членами речення;
-
відокремленими означеннями, прикладками,
обставинами;
-
вставними словами і реченнями.
Кома в складному реченні.
Крапка з комою у складному реченні.
Двокрапка у складному реченні.
Тире у складному реченні.
Розділові знаки при прямій мові.
|
Види роботи (рекомендовані):
виразне читання текстів різних стилів, інтонування їх відповідно
до наявних розділових знаків;
редагування тексту;
записування сприйнятого на слух тексту, поставлення розділових
знаків;
переписування речень і розставлення
розділових знаків;
конструювання речень;
використання речень зі звертаннями з різною комунікативною метою;
написання есе «Ця музика спонукає до думок»;«Читання робить нас кращими»;
діалогування на тему «На
добро відповідай добром, а на зло?»,«Чому
Ліна Костенко назвала страшнимислова «дволикість», «дворушництво», «двозначність», «двомовність», «двоєдушність»?».
|
|
Соціокультурна змістова лінія
Щобільше світла і
добра в житті − то краще. Робіть добрі справи – і світ довкола вас стане
добрішим. Всі успіхи починаються із самодисципліни. Добра слава і ганьба.
Доброму добра пам’ять. Професійна мораль. Моральні чесноти українців.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Бадьорий і веселий настрій – найдієвіші ліки для фізичного здоров’я.
Здоров’я переважує всі життєві блага. Здоров’я – перша сходинка до щастя
(Сократ). Природа – найкращий лікар. Заборона й несприйняття насилля,
мародерства, обману, святотатства. Небезпека скасування моральних заборон.
Розумні потреби. Аморальні стилі поведінки (демагогія, бюрократизм,
міщанство, відчуження).
2. Громадянська відповідальність.
Бути
людиною — це відчувати свою відповідальність (А. Сент-Екзюпері). Правильний розподіл часу. Критичне
ставлення до переконань. Бережне ставлення до культурного спадку.
3. Екологічна безпека і сталий розвиток.
Перший обов’язок того, хто хоче бути здоровим, — очистити навколо себе
повітря (Р. Роллан).
Вияви
гуманності у ставленні до всього живого. Бережне ставлення до культурного
спадку. Екологічно чистий транспорт в Україні.
4.Підприємливість і фінансова грамотність
Без довіри бізнес не розвивається. Поразки
в бізнесі мають загартовувати і спонукати мислити й навчатися. Гарні стосунки
з людьми – запорука успіху.
Визнання
права власності й повага до нього. Ініціативність як здатність людини
самостійно започаткувати свою справу. Майстри своєї справи.
|
||||
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Знаннєвий компонент
Учень/учениця:
розуміє суть понять «стиль»,
«стилістична норма», «стилістична помилка»;
розрізняє стилістичне забарвлення
лексичних і словотворчих засобів мови;
знаходить у тексті стилістично
забарвлені морфологічні засоби, варіанти граматичних форм;
розрізняє відтінки значень простих
речень;
знаходить у реченні стилістично
забарвлені засоби простого і складного речення;
усвідомлює важливість стилістичних
умінь;
називає види стилів і розрізняє їх.
Діяльнісний компонент
Учень/учениця:
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
визначає доречність використання в
тексті стилістично забарвлених лексичних і фразеологічних засобів;
здійснює синонімічну заміну з метою
увиразнення стилю;
проводить заміну стилістично
нейтральних мовних засобів стилістично забарвленими і навпаки;
виявляє порушення стилістичної норми;
уміє редагувати текст;
виявляє у тексті стильові ознаки;
порівнює тексти різних стилів.
Ціннісний компонент
Учень/учениця демонструє:
вміння обирати мовно-виражальні засоби
залежно від мети й ситуації спілкування;
готовність до навчання з метою
покращення власного мовлення;
жвавий інтересдо граматичного
багатства української мови.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
висловлює адекватні почуття, відтворені
автором у тексті.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
демонструє небайдужість, активність у
розгляді питань теми, відповідальність за мовні вчинки.
|
10 год.
|
Стилістична норма
Стилістична помилка.
Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів,
синонімів, антонімів і паронімів.
Стилістичні особливості слів іншомовного походження.
Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна
лексика.
Оцінна лексика.
Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики.
Стилістичне забарвлення фразеологізмів.
Виражальні можливості фразеологізмів.
Стилістичні особливості засобів словотвору.
Стилістичні особливості частин мови.
Вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях.
|
Види роботи (рекомендовані):
редагування текстів різних стилів;
уточнення значень слів і сфери
вживання їх;
розрізнення близьких за значенням
слів;
заміна в тексті слів синонімічними;
вибирання з лексичного запасу або зі
словника найбільш влучного для висловлення власної думки;
складання речень з поданими
синонімами;
визначення стилістичного
забарвлення словотворчих засобів;
розрізнення відтінків значень простих речень;
розрізнення синонімічних речень;
заміна в тексті речень стилістично доречними;
складанняречень для певного стилю
визначення й обґрунтування стилю.
|
|
Соціокультурна змістова лінія
Скарби, що визначають сенс життя.
Сьогодення нашої країни. Духовні цінності. Соціальне піклування (піклування
одне про одного, про родину, про людей похилого віку…). Нове в культурі мого
народу. Наслідування чи ігнорування традицій. Культурні запозичення. Як не
відцуратися свого.
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Відпочинок
і спокій – найкращі ліки. Рухайся більше – проживеш довше. Гімнастика – цілюща частина медицини.
Позитивні думки і неконфліктна поведінка – запорука здоров’я. Взаємозв’язок мовної практики і
здоров’я людини. Мова і безпека країни.
2. Громадянська відповідальність.
Міра відповідальності формує патріотизм. Роль
кожного громадянина у відродженні традицій і зміцненні державності. Роль кожного громадянина у процесі
розвитку мови. Мовні обов’язки громадянина України. Відповідальність за долю
мови.
3. Екологічна безпека і сталий розвиток.
Природа не пробачає жартів і насилля над нею. Природа – єдина книга,
кожна сторінка якої сповнена глибокого змісту (Й. Гете). Раціональне використання природних
ресурсів. Переваги велосипеда як екологічно чистого виду транспорту.
Облаштування парків, алей, набережних. Благоустрій прибудинкових територій.
Національні архітектурні традиції.
4. Підприємливість і фінансова
грамотність.
Вчимося працювати ефективно й
результативно. Фінансові заощадження
як ознака фінансової грамотності.
|
||||
Знаннєвий компонент
розуміє суть слів і понять
«мовленнєвий жанр», «привітання», «представлення», «пояснення», «інструкція»,
«повідомлення», «похвала», «осуд», «рецензія», «характеристика», «вибачення»;
усвідомлює важливість володіння
жанровим багатством;
Діяльнісний компонент
Учень/учениця :
організовує свою діяльність (мотивує,
ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);
уміє користуватися жанрами у різних ситуаціях спілкування;
аналізує тексти рецензій, привітань, характеристик
тощо;
використовує у практиці мовлення
мовленнєві жанри;
складає оригінальні тексти привітань,
рецензій, пояснень тощо;
Ціннісний компонент
Учень/учениця демонструє:
готовність до спілкування,
налагодження стосунків;
готовність до навчання з метою
покращення власної поведінки;
жвавий інтерес до навчальних тем;
розуміння зв’язку між вивченням
риторики і формуванням соціально важливих умінь і навичок;
впевненість у процесі виголошення
підготовлених текстів.
Емоційний компонент
Учень/учениця:
висловлює адекватні почуття і враження
від результатівроботи.
Поведінковий компонент
Учень/учениця:
ініціює проведення рольових ігор із
застосуванням мовленнєвих жанрів;
демонструє небайдужість, активність у
розгляді питань теми.
|
10 год.
|
Практична
риторика
Інформаційні жанри
(представлення, пояснення, інструкція, повідомлення)
Діалогічні жанри (бесіда,
телефонна розмова, листування).
Оцінювальні жанри (похвала,
осуд, рецензія, характеристика).
Етикетні жанри(привітання,
вибачення).
Види роботи (рекомендовані):
збирання необхідної
інформації й допоміжного матеріалу для написання текстів різних жанрів;
написання текстів
різних жанрів;
удосконалення підготовлених
текстів;
виголошування підготовлених
текстів;
аналіз і самоаналіз навчальної
та комунікативної діяльності.
|
||
Соціокультурна змістова лінія
Краса довкілля.
Красиві вчинки і стосунки. Мозаїка української душі (миролюбність,
сміливість, волелюбність, духовність, образність сприйняття,
сентиментальність, сердечність, кмітливість, життєрадісність тощо).
Наскрізні лінії
1. Здоров’я і безпека.
Повага до себе і свого здоров’я.
2. Громадянська відповідальність.
Повага до родини. Відповідальність за добробут батьків.
3. Екологічна безпека і сталий розвиток.
Українські звичаї на сторожі безпеки.
4. Підприємливість і фінансова
грамотність.
Підприємницька спритність. Пунктуальність
як риса підприємця. Уміння робити висновки з помилок.
|
||||
3год – резерв
на розсуд учителя
Типова навчальна програма з української літератури 10-11 клас
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів
10–11 класи
(рівень
стандарту)
Авторський колектив:
Р.В. Мовчан, провідний науковий
співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктор
філологічних наук, професор (голова
робочої групи); С.Р.Молочко,
старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання,
методист відділу суспільно-гуманітарних дисциплін Чернігівського обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, учитель-методист
(заступник голови); Д.І. Дроздовський, докторант,
науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН
України, кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України; Л.Т.Коваленко, старший викладач кафедри
методики мов та літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти
Київського університету імені Бориса Грінченка, заступник директора Інституту
післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса
Грінченка;А.М. Фасоля, провідний
науковий співробітник відділу навчання української мови і літератури Інституту
педагогіки НАПН України,кандидат педагогічних наук; В.І. Цимбалюк, учитель української мови та літератури НВК
«Сквирський ліцей – ЗОШ І-ІІ ступенів», кандидат педагогічних наук, заслужений
учитель України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програму з української літератури для 10–11 класів створено на основі
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова
Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392), з
урахуванням Програми з української літератури для 5–9 класів для
загальноосвітніх навчальних закладів (2012 зі змінами 2015–2017 рр.) та
відповідно до Концепції «Нової української школи» (2016).
Предмет
«Українська література» в 11-річній загальноосвітній школі вивчає кращі зразки
художньої літератури як мистецтва слова, допомагає формувати, збагачувати
внутрішній світ молодої людини, позитивно впливати на її свідомість, морально-етичні
цінності, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки,
самостійність мислення й громадянський вибір. Усе це сприятиме самореалізації
особистості в майбутньому.
Представлена
програма спрямована на виховання естетичного чуття школярів, котрі живутьупостінформаційній
реальності, якій, на думку сучасних науковців, притаманні стрімкі
соціокультурні зміни, «кліпове» сприйняття подій, «агресивна візуальність»
навколишнього середовища тощо. В умовах, коли старшокласники значну частину
свого життя проводять у віртуальному світі, перебуваютьу реальності, де
співіснують елітарне й масове, де pr-технології можуть створити подію з того, що не має високої
естетичної вартості, важливо навчити їх розрізняти якісні мистецькі об’єкти від
того, що є проминальним і кон’юнктурним.
Навчальнупрограму
зорієнтовано на те, щоб прищепити старшокласникам любов до книжки, привчити їх
до читання як соціокультурної практики, що визначає якість життя. Якщо нині ми
наголошуємо на важливості ідеї «навчатися впродовж життя», то таке завдання
неможливо реалізувати без читання. Саме
читання спонукає до постановки екзистенційно важливих запитань і пошук на них
відповідей. Саме від сприйнятого в книжках художнього й психологічного досвіду
залежить формування свідомості наших старшокласників, які хочуть бути успішними
творцями сьогодення, активними громадянами України як країни європейської і
«країни культури».
Пропонована
програма спирається на Концепцію «Нової української школи» і є перехідним
етапом до викладання української літератури на її засадах. Нині важливо навчити
старшокласників усвідомлено ставитися до читання, формувати власну естетичну
траєкторіюсамоосвіти, розвиватихудожній смак. Це сприятиме розвитку
креативності, творчого мислення, яке дає можливість бути соціально активною
особистістю, готовою жити у відкритому громадянському суспільстві, сформованому
на принципах гідності, поваги до іншого, демократизму тощо.
Отже, метою шкільного вивчення української
літератури є:
–
формування гуманістичного світогляду старшокласників,долучення їх засобами
художньої літератури дозагальнолюдських і національних цінностей;
– виховання національно свідомих громадян
України;
– естетичний розвиток учнів, підвищення їх загального
культурного рівнята розширення культурно-пізнавальних інтересів;
– сприяння
всебічному розвитку школярів, їх духовному збагаченню, активному становленню й
самореалізації в сучасному світі.
Ця
мета реалізується через такі завдання
вивчення української літератури в школі:
1. Зацікавлення учнів художнім твором як явищем
мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу й себе в ньому.
2. Підвищення
загальної освіченості учнів, ознайомлення їх із найвизначнішими взірцями
української народної творчості та художньої літератури.
3. Формування читацької культури учнів, розвиток у них естетичного
смаку, уміння розрізняти явища високохудожньої та «масової» культури.
4. Формування стійкого інтересу до української
літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального
мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги.
5. Формування
гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими
загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами.
6. Сприяння національному самоусвідомленню та стійкому
відчуттю приналежності до європейської спільноти.
7. Вивчення української літератури в національному та
світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.
8. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів,
критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну
думку.
9. Вироблення вміння компетентно орієнтуватися в
інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на
уроках літератури знання, практичні навички для їх використання в практичному
житті.
10. Розвиток
навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися впродовж життя.
Виконання цих завдань,
як і досягнення мети шкільної літературної освіти, сприятимуть формуванню
предметної (літературної) і ключових компетентностей, тісно пов’язаних зі здатністю
молоді до читацького й особистісного саморозвитку.
У процесі навчання учнімаютьосягнути внутрішню логіку предмета«Українська література»,удосконалити навички ретельно
добирати навчальний матеріал та розглядатийого за принципом життєвої доцільності
й функціональності. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності нині недостатньо знань і вмінь, необхідні ще
віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, працювати в колективі й
зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему,
самостійно чи спільноїї вирішувати, брати на себе відповідальність за
результати дій і вчинків.
Відповідно,
реалізація подібних завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу
накопичення предметних знань на вироблення вмінь їх застосовувати; становлення
учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного розвитку; необхідність
забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей.
Однаково важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання,
необхідні для цих умінь.
Вивчення
української літератури в загальноосвітній школі забезпечує реалізацію ключових
компетентностей, які сприяють розвитку особистості та її повноцінній
самореалізації в сучасному житті, у таких напрямах:
— соціальному (активна участь у суспільному житті;
здатність знайти, зберегти й розвинути себе як особистість; розвиток
комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних
і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);
— мотиваційному (розвиток творчих здібностей, здатності
до навчання, самостійності мислення);
— функціональному: естетичні, культурологічні, мовні,
комунікативні уміння/здібності (уміння оперувати набутими знаннями,
сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).
Програма з
української літератури для учнів 10-11 класів поглиблює компетентнісну
спрямованість навчання, що досягається шляхом:
1)
розкриття потенціалу предмета для формування ключових
компетентностей;
2)
зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь
практичної діяльності, що забезпечує достатню кількість часу для формування
предметних і ключових компетентностей;
3)
формулювання очікуваних результатів
навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: знаннєвий
компонент – ученьназиває, формулює,
записує, наводить приклади тощо; діяльнісний компонент – ученьрозпізнає, розрізняє, описує, аналізує,
порівнює, планує, застосовує тощо; ціннісна складова – учень усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки,
висловлює судження тощо;
4)
виокремлення в переліку очікуваних результатів навчання
тих, що стосуються оволодіння організаційно-діяльнісними вміннями як основою
формування суб’єктності учня;
5)
уведення наскрізних змістових ліній.
Компетентнісний
потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх
ключових компетентностей (див. подану нижче таблицю).
Компетентнісний
потенціал предмета «Українська література»
|
||
№ п/п
|
Ключова компетентність
|
Уміння і
ставлення,
формування
яких можна забезпечити засобами предмета
|
1.
|
Спілкування державною (і
рідною у разі відмінності) мовою
|
Уміння:
–
розуміти
україномовні тексти різних жанрів і стилів;
–
послуговуватися
державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях;
–
застосовувати
різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування;
–
толерантно
дискутувати, відстоювати власну думку.
Ставлення:
–
поцінування
краси й багатства української мови;
–
усвідомлення
ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави,
самоствердження особистості;
–
відстоювання
права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства
|
2.
|
Спілкування іноземними
мовами
|
Уміння:
–
порівнювати
оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади.
Ставлення:
–
утвердження
багатства української мови;
–
обстоювання
можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови;
–
розуміння ролі
іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного
досвіду.
|
3.
|
Математична компетентність
|
Уміння:
– розвивати
абстрактне мислення;
– установлювати
причиново-наслідкові зв’язки,
виокремлювати головну та другорядну інформацію;
– чітко формулювати
визначення й будувати гіпотези;
–
перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця,
схема).
Ставлення:
–
прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно.
|
4.
|
Компетентності у
природничих науках і технологіях
|
Уміння:
–
критично оцінювати результати людської діяльності в природному
середовищі, відображені у творах літератури.
Ставлення:
– готовність
до опанування новітніми технологіями;
–
оперативне реагування на технологічні зміни.
|
5.
|
Інформаційно-цифрова
компетентність
|
Уміння:
–
діяти за
алгоритмом;
–
працювати в
різних пошукових системах для отримання потрібної інформації;
–
розпізнавати
маніпулятивні технології і протистояти їм;
–
грамотно й
безпечно спілкуватися в мережі Інтернет.
Ставлення:
–
прагнення
дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;
–
задоволення
пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;
–
критичне
ставлення до медійної інформації.
|
6.
|
Уміння вчитися впродовж
життя
|
Уміння:
–
визначати мету
і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх,
здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат;
–
використовувати
різноманітні стратегії навчання;
–
користуватися
різними джерелами інформації;
–
знаходити,
аналізувати, систематизувати й узагальнювати одержану інформацію, перетворювати
її з однієї знакової системи в іншу;
–
працювати в
парі, групі;
–
читати,
використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне
тощо;
–
постійно
поповнювати власний словниковий запас;
–
застосовувати
комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.
Ставлення:
–
прагнення
використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;
–
готовність
удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;
–
розуміння ролі
читання для власного інтелектуального зростання.
|
7.
|
Ініціативність і
підприємливість
|
Уміння:
–
аналізувати
життєву ситуацію з певної позиції;
–
презентувати
власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні
засоби;
–
використовувати
комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і
виявлення лідерських якостей.
Ставлення:
–
готовність
брати відповідальність за себе та інших;
–
розуміння ролі
комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.
|
8.
|
Соціальна та громадянська
компетентності
|
Уміння:
–
толерантно
відстоювати власну позицію в дискусії;
–
розрізняти
маніпулятивні технології і протистояти їм;
–
аргументовано й
грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань;
–
уникати
дискримінації інших у процесі спілкування;
–
критично
оцінювати тексти соціально-політичного змісту.
Ставлення:
–
повага до
різних поглядів, ідей, вірувань;
–
здатність
співчувати, довіряти й викликати довіру;
–
поцінування
людської гідності;
–
повага до
закону та правових норм;
–
утвердження
права кожного на власну думку.
|
9.
|
Обізнаність та
самовираження у сфері культури
|
Уміння:
–
зіставляти
специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва;
–
ідентифікувати
себе як представника певної культури;
–
визначати роль
і місце української культури усвітовому контексті;
–
читати
літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в
життєвих ситуаціях;
–
створювати
тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та
використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.
Ставлення:
–
поцінування
набутків інших культур, зацікавлення ними;
–
відкритість до
міжкультурної комунікації;
–
потреба читання
літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним.
|
10.
|
Екологічна грамотність і
здорове життя
|
Уміння:
–
ілюструвати екологічні
проблеми прикладами з художніх творів;
–
бережливо
ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;
–
розуміти
переваги здорового способу життя.
Ставлення:
–
усвідомлення
людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене
довкіллю;
–
аналіз
літературних текстів (епізодів)
екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких
проектів;
–
готовність
зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього.
|
Компетентнісна спрямованість навчання досягається шляхом уведення
наскрізних змістових ліній.
Мета
наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних
керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні певної,
життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові
компетентності.
Для
наскрізної лінії «Екологічна безпека та
сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності,
відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й
відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження
довкілля й розвитку суспільства.
Метою
наскрізної лінії «Громадянська
відповідальність» є формування відповідальних членів громади й суспільства,
які розуміють принципи й механізми його функціонування, а також важливість
національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і
вектори розвитку держави.
Наскрізна
лінія«Здоров'я і безпека»маєсформувати
учнів духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінними членами суспільства,
здатних дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні
безпечного здорового життєвого середовища.
Наскрізна
лінія «Підприємливість та фінансова
грамотність»забезпечить краще розуміння
молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення
заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо);
сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в
технологічному швидкозмінному середовищі.
Українська література як навчальний предмет має досить
значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:
«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ-1):
Уміння:
-
наводити приклади з художніх творів, у яких порушені
проблеми екологічної безпеки;
-
формулювати зв’язне висловлювання про проблеми
навколишнього середовища;
-
дискутувати з цього приводу.
Ставлення:
-
сприймання природи як цілісної системи;
-
усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;
-
розуміння важливості екологічної безпеки;
-
готовність долучитися до захисту навколишнього
середовища.
«Громадянська відповідальність» (НЛ-2):
Уміння:
-
наводити приклади з художніх творів, де герої
проявляють активну громадянську позицію, висловлювати ставлення до порушених
проблем;
-
переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в
дискусії;
-
працювати в парі, групі, брати на себе відповідальність
у груповій роботі та виконувати доручену роль;
-
ухвалювати спільні рішення.
Ставлення:
-
відчуття себе членом спільноти;
-
усвідомлення важливості активної громадянської позиції;
-
готовність брати на себе відповідальність.
«Здоров’я і безпека» (НЛ-3):
Уміння:
-
знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично
оцінювати її;
-
використовувати набуті знання і вміння для забезпечення
власної безпеки й безпеки інших;
-
наводити приклади з художніх творів, у яких порушено ці
проблеми;
-
діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.
Ставлення:
-
усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише
особистої, а й суспільної;
-
ведення здорового способу життя й пропаганда його;
-
усвідомлення залежності і впливу власної поведінки на
здоров’я і безпеку свою й оточення.
«Підприємливість та фінансова
грамотність» (НЛ-4):
Уміння:
-
наводити приклади з художніх творів, де порушені ці
проблеми;
-
використовувати набуті знання і вміння з метою
реалізації запланованих проектів;
Ставлення:
-
готовність проявляти ініціативу.
У навчальній програмі ці аспекти відображено в
переліку очікуваних результатів із зазначенням тієї чи іншої ключової
компетентності, наскрізної лінії (НЛ-1, НЛ-2, НЛ-3, НЛ-4).
Концептуальна структура
програми, її змістове наповнення передбачають: забезпечення можливостей для
формування предметної (читацької) і ключових компетентностей; урахування
вікових особливостей учнів, психології сприйняття ними творів художньої
літератури; особливості навчального процесу в профільній школі; право вибору
(для вчителя і учня); особливості сучасного інформаційно-комунікативного
простору; національних процесів державотворення; процесів глобалізації
сучасного світу тощо. Художні твори для текстового розгляду дібрано за
принципами: естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, урахування
вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.
Курс української літератури в 10–11 класах
рівня стандарту сформовано затематично-хронологічнимпринципом,
тобто запропоновано її системне вивчення, розпочате в 9-му класі, але за
відповідними знаковими темами, у хронологічній послідовності. Це сприяє більшій
можливості через естетико-літературознавчі категорії, поняття, залучаючи й
біографію письменника, зацікавити учнів якісними художніми творами
національного мистецтва, відповідно активізувати морально-етичний потенціал цих
творів, потенціал ключових суспільно-ціннісних компетентностей, а також загалом
змінити усталений, певною мірою застарілий імідж української літератури на
цілісній карті світової літератури.
Українська література в 10–11 класах
вивчається в жанрово-тематичному розмаїтті, із залученням біографій
письменників у найпоказовіших, найцікавіших фрагментах. Особливий акцент
зроблено на тих художніх творах, які сприяють зародженню у свідомості молодої
людини якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах
національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста,
людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я особистості,
ці твори повинні приносити естетичне задоволення й давати стійке моральне
опертя (оптимізм, життєствердність, спроможність долати труднощі, воля до
перемоги, досягнення мети тощо), вчити самостійно, свідомо сприймати світ,
критично оцінювати його. Однак це не має зводитися до абсолюту. Адже українська
література – як будь-яке явище мистецтва – сприймається кожною людиною
по-своєму, тому вплив того чи того твору на неї є непередбачуваним. Іноді
негативний приклад із художнього твору може спрацювати позитивно, тобто сприяти
моральному загартуванню. Наприклад, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Панаса Мирного в цьому контексті можна сприймати як роман-засторогу. Ключові
компетентності якраз і передбачають підготовку молоді до подібних складнощів
сучасного світу, які потрібно вчитися гідно долати (і на негативних прикладах
також!).
При доборі художніх текстів для текстуального вивчення (їх позначено
жирним шрифтом) було враховано, що програма з української літератури за своїм
змістовим наповненням є своєрідним шкільним
каноном у єдиній системі загальноприйнятої літературно-критичної оцінки
того чи тогохудожнього твору, постаті митця, його внеску в національну й світову
духовні скарбниці. Цей шкільний канон водночас є первісною ланкою літературного
канону нинішнього часу, він визначає національний простір української культури
загалом, закладаючи у свідомості молодої людини певні культурно-ціннісні
орієнтири, які неодмінно спрацюють у її майбутньому житті.
Програму структуровано за окремими
тематичними розділами й підрозділами.
10 клас: «Реалістична
українська проза», «Театр корифеїв», «Титан духу і думки», «Модерна українська
проза», «Образне слово поетичного модернізму» («Загальнолюдське, національне,
особисте»).
11 клас: «Розстріляне відродження»(«Літературний
авангард», «Поетичне самовираження», «Київські
неокласики», «Прозове розмаїття», «Модерна драматургія»), «Перлини західноукраїнської літератури», «Під
чужим небом», «Воєнне лихоліття», «Літературне шістдесятництво», «Митець
і суспільство», «Стоїчна українська поезія», «Сучасна українська література».
У кожному з них увагу сконцентровано на знакових, водночас доступних для
сприймання старшокласниками художніх творах, які потенційно можуть бути для них
цікавими, актуальними для сучасного життя. Ці твори покликані формувати як
стійкий інтерес до читання загалом, так і зацікавленість українською
літературою, тим чи тимписьменником зокрема.
У рубриці «Зміст
навчального матеріалу»запропонованонеобхідні вступні тези до кожного
розділу чи підрозділу, коротку характеристику творчості письменника, анотації
до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для
школярів межах); названо необхідні для предметного розгляду текстів нові
теоретичні поняття. Однак ця рубрика є лише пропозицією, однією з найбільш
компетентних сучасних версій оцінки письменника і його творчості, тому не
повинна сприйматися догматично. Учитель пропонує лише один із варіантів, висловлює
певні судження як зразок (своєрідний ключик розуміння) для учня, що заохочувало
б його думати над твором, шукати власні відповіді та інтерпретації, учило б
мислити самостійно. Програма не вимагає прийняття єдиної думки, єдиного
прочитання тексту, навчальний матеріал повинен подаватися так, щоб спонукати учнів
до власних оціночних висновків. Вони мають навчитися їх робити самостійно, так
само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з
сучасним життям, власним досвідом тощо.
У
програмі подано також стислі огляди літературного процесу в різні періоди
розвитку української літератури. Але на них не виділено спеціальних годин, вони
служать лише преамбулою до вивчення творчості письменників, тому вчитель на
свій розсуд може обирати з них найголовніше.
Відомості з теорії
літератури (ТЛ) про художні засоби,
жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього
твору, учні мають засвоїти лише на початковому, доступному рівні. Програма
зорієнтовуєтакож учителів відійти від ідеологічного чи соціально заангажованого
прочитання-аналізу художнього твору, від невиправданого критерію міметичності
(тобто буквального сприйняття його як відображення реального факту історичної
чи просторової дійсності), що зовсім не виключає потрібний
історико-літературний і соціокультурний контексти до урізноманітненняйого інтерпретування,
тобто розуміння не лише згідно із задумом автора, а й із виявленням тих
смислів, які твір набуває в процесі історичного функціонування; урахуванні
значної ролі читача як співтворця тексту; пріоритетній ролі творчих підходів
під час аналізутворів, тобто в руйнуванні усталених застарілих схем.
У старшій школінавчання української
літератури відбувається у форматі загального мистецького контексту (МК),
у якому можна розглядати художній твір, а також міжпредметних зв’язків(МЗ): українська мова, історія,
зарубіжна література, інформатика та ін. Це зроблено задля осучаснення змістового компоненту програми та
актуалізації її компетентнісного підходу.Ці
рубрики є рекомендаційними.
Навчання в 10 та 11 класах
закінчується уроками: «Література
рідного краю», «Узагальнення та систематизація вивченого», які дають
широкий простір для вибору як учителя, так і учнів.Ознайомлення з літературою
рідного краю відбувається впродовж року.
Варто звернути особливу
увагу на те, що запропонована кількість
годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний
часучитель може використовувати також довільно, зокремадля збільшення
кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку зв’язного мовлення,
контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів
тощо).
Наприкінці програми для
кожного класу подано орієнтовні списки літератури
для додаткового (самостійного) читання.
Рубрика «Очікувані
результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік знань, умінь,
навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в учнів під час вивчення
певної теми, підтеми.
Особливу увагу звернімо на
вимоги до «емоційно-ціннісного ставлення», власне, це є виховною метою
навчання, своєрідним прогнозом тих морально-етичнихцінностей, які
формуватимуться в процесі вивчення художнього твору і які допомагатимуть йому
повноцінно жити. Звісно, це лише гіпотетичний морально-емоційний результат,
адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому може бути
непередбачуваним. Однак цей цілеспрямовано запропонований емоційно-ціннісний
прогноз значною мірою увиразнює навчання на уроках української літератури, у
сучасних умовах глобалізаційних процесів, тенденцій дегуманізації тощо, робить
його потужним націє- та людинотворчим чинником.
Загалом же демократичну
орієнтацію Програми спрямовано на постійну творчу співпрацю, діалог учителя,
учня з художнім твором, що дає широкий простір для самостійного сприйняття й
осмислення літератури як явища мистецтва.
10 клас
Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.
Текстуальне вивчення – 57 год.
Розвиток мовлення – 4 год.
Позакласне читання – 2 год.
Резервний час – 7 год.
Кількість
годин (орієнтов-но)
|
Очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
|
5
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
характеризує
в загальних рисах суспільно-культурні умови
розвитку літератури 1870-1890 рр.;
розповідає про
письменника, називає його
основні твори; коментує оцінку І.Франком
творчого доробку І.Нечуя-Левицького; визначає жанр твору;коментуєпроблематику
повісті; характеризує образи-персонажі, засоби їх зображення; порівнює
образи дійових осіб; пояснює авторську позицію; виокремлює засоби
комічного у творі, пояснює їхню роль.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
установлює причинно-наслідкові
зв’язки між подіями твору; висловлює власну думку про українську
ментальність, національний характер, народну мораль і етику;
застосовує набуті знання для порівняннятворів
української та зарубіжної літератур;зіставленняспецифіки розкриття
теми в різних видах мистецтва; визначає роль і місце української літератури
у світовому контексті.
НЛ-2,3
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення основних рис української ментальності, її
значення для самопізнання й успішної реалізації в сучасному суспільстві.
|
ВСТУП
РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА
Українська література другої половини ХІХ ст. у контексті
розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Новий етап
національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність «громад».
Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Тодішні
поезія, драматургія. Особливості реалістичної прози.
Іван Нечуй-Левицький
«Кайдашева сім’я»
Життя і творчість письменника як новий імпульс
української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І.Франко)). «Кайдашева
сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка.
Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей.
Колоритні людські характери в повісті.Українська ментальність, гуманістичні
традиції народного побуту й моралі. Ствердження цінностей національної етики
засобами комічного.
ТЛ: соціально-побутова повість, реалізм (поглиблено). Засоби змалювання комічного
(поглиблено).
МЗ:розвиток української
культури наприкінці ХІХ ст. (історія).
МК:«Вид на
гору Спаса у Стеблеві» Ф.Різниченка.«Українська ніч»А.Куїнджі – улюблена
картина, «Appasionata» Л.ван Бетховена –
улюблена мелодія письменника.
«Кайдашева сім’я» в постановці Національного академічного
драматичного театру ім. Івана Франка (Київ).Екранізація твору,
ілюстрації до нього А.Базилевича. Малярські роботи Г.Курбе, В.Орловського, А.Куїнджі,
С.Васильківського та ін.
|
5
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знає про
життя прозаїка, його основні твори; розповідає
про історію написання роману; коментує його сюжет (1,4 частини); характеризує
головні образи-персонажі, зокрема Чіпки, пояснюєйого поведінку
психологічними чинниками; визначає роль головних жіночих образів у
творі, розкриває їх.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
порівнює роман із «Кайдашевою сім’єю» І.Нечуя-Левицького;знаходить
спільне та відмінне в художній манері прозаїків; коментує власне
розуміння понять честі, справедливості, людської гідності й можливі способи
їхнього ствердження; переконливо й толерантно висловлює власні
судження про ці поняття.
НЛ-2,3
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення значення правильності життєвого вибору
для становлення й ствердження людини.
|
Панас Мирний (П.Рудченко)
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
(1, 4 частини)
Основне про життєвий і творчий шлях. Загальна
характеристика творчості.
Перший український соціально-психологічний роман,
свідчення його можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство
з І.Біликом. Широта представлення народного життя. Шлях Ничипора Варениченка:
від правдошукацтва до розбійництва. Жіночі образи, ствердження народних
поглядів на духовне здоров’я людини.
ТЛ: соціально-психологічний роман.
МЗ:соціально-економічне становище в Україні 1870-х років (історія).
МК: «Кайдашева сім’я»І.Нечуя-Левицького; «Повія»ПанасаМирного;
«Воскресіння» Л.Толстого.
|
4
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
розповідає про історію виникнення«театру корифеїв», його склад, популярність; називає
авторів творів, написаних для професійного українського театру; знає про
першу народну артистку України (УСРР).
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
розуміє специфіку виражальних
засобів театрального мистецтва.
НЛ-2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Прищеплення любові до театру, розвиток уміння
цінувати красу й художню досконалість драматичного мистецтва.
Вихованнявідчуття гордості за «театр корифеїв», що
зіграв важливу роль у формуванні національної самосвідомості народу.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає основнез
життєвого і творчого шляху драматурга; розуміє причини просвітницьких
ідейних пріоритетів світогляду письменника; визначаєжанр драматичного
твору; знає зміст п’єси «Мартин Боруля»; розповідає про
історичну основу твору; характеризує головного героя; розуміє причини
його особистої драми; дає характеристику іншим персонажам; визначає
головний конфлікт твору; розкриває значення творчості
І.Карпенка-Карого для розвитку української драматургії.
Ключові
компетентності
Учень / учениця:
визначає проблеми, порушені у творі, розуміє їх актуальність для
сучасного життя; висловлює судження про духовні й матеріальні
цінності; застосовує набуті знання для порівняльного аналізу творів
української та зарубіжної літератур; розуміє специфіку виражальних
засобів театрального мистецтва.
НЛ-2,4
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення думки, що життєва позиція кожного
важлива для всього суспільства.
Усвідомлення можливих негативних наслідків
компромісних рішень (компроміс переконань – шлях до зради).
|
«ТЕАТР КОРИФЕЇВ»
Розвиток драматургії: соціально-побутові та
історичні драми й комедії М.Старицького, М.Кропивницького, Панаса Мирного та
ін.
Від аматорських гуртків до професійного «театру
корифеїв», що став «школою життя» (І.Франко). Перші театральні трупи
М.Кропивницького та М.Старицького. Родина Тобілевичів та український театр.
Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її
межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька.
Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич)
«Мартин Боруля»
Основне про життєвий і творчий шляхмитця,
світогляд, багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. І. Карпенко-Карий
і «театр корифеїв». Драматургічне новаторство письменника.
Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія.
Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей
(чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна
переконливість розкриття образу Мартина Борулі.
Значення творчості І.Карпенка-Карого.
ТЛ:
комедія.
МЗ:розвиток
театрального мистецтва в Україні наприкінціХІХ ст. (історія).
МК: хорова
композиція «Вечорниці» П.Ніщинського, опери «Запорожець за Дунаєм»
С.Гулака-Артемовського, «Тарас Бульба» М.Лисенка.
«Міщанин-шляхтич»Ж.-Б. Мольєра.Фільм-вистава
«Мартин Боруля» (1953; реж. Г.Юра). «Сто тисяч» у постановці Національного академічного
драматичного театру ім. Івана Франка (Київ).
|
10
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знає
біографію І. Франка, основні царини його громадсько-політичної,
наукової, мистецької, перекладацької діяльності, розуміє їїзначення в історії української
літератури; висловлює власне ставлення до І.Франка як багатогранної
особистості.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
висловлює судження пропроблему вибору людини у вирішальній ситуації,
потребу вчитися впродовж життя для формування себе як багатогранної
особистості.
НЛ-1,2,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Формування на прикладі життя І.Франка ціннісного
переконання про можливість досягнення силою духусвітових вершин інтелекту.
|
ТИТАН ДУХУ І ДУМКИІван Франко
«Гімн» («Замість
пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»,
«Чого являєшся мені...», «Легенда про вічне життя», *«Мойсей», «Сойчине
крило»
Письменник, учений, громадський діяч.
Багатогранність діяльності, її вплив на культурний і політичний розвиток
України. Франко-перекладач, публіцист. Значення творчості для розвитку
української літератури, у пробудженні національної свідомості. Творчість І. Франка
в музиці.
МЗ: Україна наприкінці ХІХ
– на поч. ХХ ст. (історія).
МК:музика
М.Лисенка, С.Людкевича, Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського та ін. до творів
І.Франка.
Переклади І.Франкомтворів давньогрецьких поетів,
Дж.Мільтона, Д.Байрона, Й.Гете, Г.Гейне, В.Гюго, А.Міцкевича та ін.
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знає
композицію збірки «З вершин і низин»; пояснює назви основних віршів; розуміє
ключовісмисли, закладені в поезіях; характеризує образ «вічного
революціонера»; аналізує поетичні тексти; висловлює власну
думку про актуальність поезії І. Франка для сучасності.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
розрізняє засоби художнього
увиразнення в поезіях; пояснює
роль уживання художніх засобів; дискутує з приводу порушених у віршах
проблем; толерантно відстоює власну позицію.
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення позитивного впливу поезії на людину.
Формування переконання, що за будь-яких обставин необхідно залишатися з
народом, його цінностями.
Предметні
компетентності
Учень / учениця:
розповідає про зб. «Зів’яле листя»; виразно й осмисленочитає
твори,
аналізує їх; визначає й коментує засоби художнього
увиразнення; знає іпояснює відмінність
між громадянською та інтимною лірикою.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
висловлює судження про важливість кохання в
житті людини; порівнює специфіку виражальних засобів у поезії і музиці
в розкритті інтимних мотивів; аналізує
сучасні інтерпретації інтимної лірики І. Франка в музичних композиціях.
Вивчає напам’ять: 1 поезію (на вибір).
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення того, що кохання – найвеличніше з почуттів,
яке надихає людину на шляхетні вчинки.
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знає
філософську поезію І. Франка; пояснює провідні мотиви в «Легенді
про вічне життя»; розуміє значення слова «легенда», подвійну природу
дару; аналізуєтекст; визначаєпроблеми й підтекст твору; пояснює
алюзію на Олександра Македонського; характеризує сутність дарунку
богів; висловлює власну думку про те, чому він став
неприйнятним для людей.
Ключові
компетентності
Учень / учениця:
висловлює власні міркування про вчинки й характер героїв, наскільки праведними
й чистими є їхні помисли під час передаровування;аналізує та інтерпретує
твір в аспекті загальнолюдських цінностей.
НЛ-1,2, 3,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення відповідального ставлення до життя.
Осмислення негативної ролі лицемірства в житті сучасної людини.
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знає місце
поеми *«Мойсей» у творчому доробку І. Франка; пояснюєпоняття
«філософська поезія», «терцини», «гімн», «сонет»; розуміє специфіку
сюжетних ліній, найнапруженіші моменти поеми; характеризує
алегоричність образу Мойсея; аналізує засоби художнього увиразнення в
тексті; висловлює власну позицію щодо ролі провідника нації в долі
народу та міркує про майбутнє.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
висловлює судження про те,як виховувати в собі риси відповідальності,
мужності; як спрогнозувати можливі наслідки діяльності; зіставляє специфіку
розкриття мотиву шукань землі обітованої в Біблії та художній літературі; шукає
інформацію про українських письменників, які переосмислювали образ
Мойсея; бере участь у дискусії щодо
проблеми безвідповідальності в житті людини; зіставляє специфіку
розкриття теми в літературі й музиці.
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення ролі кожного в історичному процесі,
здатності брати на себе відповідальність за Батьківщину в її складні періоди.
|
Лірика збірки «З вершин і низин».Загальне уявлення
про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної
жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі («Сікстинська
мадонна»).
Франкова концепція поступу людства, вираження
незламного оптимізму («Гімн» («Замість
пролога»)).
МК: «Іван
Франко» І.Труша; ілюстрації
А.Базилевича; «Сікстинська мадонна» С.Рафаеля; гімн «Вічний революціонер» (1899) М.Лисенка.
Поетична збірка «Зів’яле листя», загальне уявлення
про її композицію.«Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...»
Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів
(автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя,
ствердження невмирущості почуттів, ідеалу кохання.
МК: цикли
любовної лірики Овідія, Катулла, Данте, Ф.Петрарки, А.Міцкевича.
Ілюстрації до зб. «Зів’яле листя» А. Чебикіна. Пісні
на слова І.Франка в сучасному виконанні.
Філософська поезія. Змістовий зв’язок «Легенди
про вічне життя»з поезією збірки «Зів’яле листя». Драматизм людських
стосунків, роздуми про взаємність кохання.
Поема *«Мойсей» – одиніз вершинних творівІ.Франка.
Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її
провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Пролог до
поеми – заповіт українському народові.
ТЛ:
філософська поезія, терцини, гімн, сонет.
МК:
скульптура «Мойсей»Мікеланджело як поштовх до написання поеми.Опери «Мойсей»
та «Назон» А.Тенберга, «Мойсей» (за І.Франком) М.Скорика. Повість «Авірон» Г.Хоткевича.
|
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знаєпро
І. Франка як прозаїка; пояснює композицію та сюжет новели
«Сойчине крило»; розуміє морально-етичні проблеми, порушені у творі; характеризує
його модерністську специфіку; аналізуєзасоби художнього увиразнення; висловлює
власну думку про актуальність творчості І. Франка для ХХІ ст.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
пояснює важливий моральний урок, який
продемонстрували герої власним учинком; висловлює судження про кохання,
яке долає час, про вірність, справедливість; швидко й ефективно шукає інформацію, використовуючи
різні джерела.
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення неминучості перемоги добра над злом.
Шанобливе ставлення до творчості І.Франка. Усвідомлення його внеску у світову
культуру.
|
Проза І. Франка (ідеї, проблеми). Художні шукання
прозаїка. Франко й український модернізм.
Новела «Сойчине крило» – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ
героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком».
Гуманізм новели.
Роль І.Франка в розвитку драматургії й театру
(«Украдене щастя»). Значення творчості І.Франка, її актуальність.
ТЛ: поняття про модернізм.
МЗ:навички ІТ (інформатика);мовні
особливості творів (українська мова).
МК: фільм «Великі
українці. Іван Франко» (2008; реж. Софія Чемерис; ведучий С. Вакарчук).
|
|
6
|
Учень /
учениця:
має загальне уявлення про модерністські тенденції в українській літературі 1910-х років;про імпресіонізм у літературі та образотворчому мистецтві; знає основні події життєвого і творчого шляху письменника; уміє розпізнавати й аналізувати новелістичний твір; визначає проблематику «Intermezzo»; пояснює глибокий психологізм новели, особливості її композиції; аналізує імпресіоністичну поетику(роль пейзажу, звукових образів, світлотіні); пояснює символічні образи, ускладнені метафори; розкриває образотворчі засоби(внутрішній монолог, прийом контрасту);
знає зміст повісті «Тіні забутих предків»; умієпояснювати образи й символи
твору; аналізує образи Марічки та
Івана, розкриває пантеїзм
світобачення героїв, виражений через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль; умієпоказати протиставлення реалій
життя внутрішньому світові душевно багатих натур; пояснює роль образу природи у творі; характеризуємовний колорит повісті.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
уміє знаходити йсистематизувати
інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; ставиться толерантнодо інших культур;
береже природу й шанує людей, відчуває
відповідальність за майбутнє свого народу; умієпов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити
висновки; аналізує культуру
рідного краю в контексті культурних особливостей різних регіонів України; порівнює особливості імпресіонізму в
художній літературі та образотворчому мистецтві.
НЛ-1, 2, 3
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань
розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей
буття. Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину.
|
МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗАОсобистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського прозового модернізму (О.Кобилянська, М.Коцюбинський, В.Стефаник, В.Винниченко). «Нова школа» у прозі.Михайло Коцюбинський
«Intermezzo», «Тіні забутих предків»
Життя і творчість, гуманізм світогляду. Жанр новели
у творчості М.Коцюбинського. Еволюція художньої свідомості: від
просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. Значення стильового
новаторства М. Коцюбинського для української літератури.
Психологічна новела «Intermezzo» з
жанровими ознаками «поезії у прозі». Автобіографічна основа. Проблеми
душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу.
Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Символічні
образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму.
МК: «Intermezzo» М.Скорика. Малярство художників-імпресіоністів П.Сезанна,
К.Моне, К.Піссаро, О.Ренуара, М.Бурачека («Овини»). «Портрет Михайла
Коцюбинського» М.Жука.
Повість «Тіні забутих предків».
Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок
суперечності між мрією та дійсністю. Світ людини у зв’язку зі світом природи.
Фольклорне тло твору. Образи й символи повісті. Образи Івана та Марічки як втілення
романтичної ідеї незнищенності кохання.
ТЛ:психологічна
новела, «поезія в прозі», імпресіонізм.
МЗ: особливості мови персонажів (українська мова); навички ІТ (інформатика);
Дж.Джойс і література «потоку свідомості» (зарубіжналітература).
МК:фільм «Тіні
забутих предків» (1964;
реж. С.Параджанов). «Трембітарі» І.Труша. Ілюстрації Г.Якутовича до твору.«Ромео і Джульєтта» В.Шекспіра. |
4
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає основні
віхи життєвого і творчого шляху О.Кобилянської; дає загальну характеристику
творчості письменниці; аналізує новели,
зосереджуючи увагу на створенні образів нових жінок-інтелектуалок; характеризує образи в їхньому
порівнянні.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
логічновисловлює власні думки, дає
оцінку героїням, використовуючи навички критичного мислення; виявляє лідерські якості за аналогією
до героїнь художніх творів, бере
на себе відповідальність за прийняття рішення; уміє визначати ситуації, у яких людина потребує підтримки,
володіє засобами їх надання; на прикладі головних героїв твору шукає оптимальні шляхи вирішення
життєвих проблем; висловлює власні судження про творчість Ф.Шопена; порівнюєвласні
враження із впливом його музики на героїв.
НЛ
- 2, 3, 4
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення рівності жінок і чоловіків у всіх
сферах суспільного життя як необхідна умова розв’язання актуальних
політичних, соціально-культурних та психологічних проблем.
|
Ольга Кобилянська
«Іmpromtuphantasie»,«Valsemelancolique»
Життя і творчість. Формування світогляду письменниці
(вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – зразок
раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї.
Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви новел «Іmpromtuphantasie», «Valsemelancolique».Автобіографізм
«Іmpromtuphantasie»(«Фантазія-експромт»). Становлення особистості, цілеспрямованої й
цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму.
Образи нових жінок-інтелектуалок: талановитої
піаністки Софії, аристократичної Марти, пристрасної і вольової художниці
Ганнусі у «Valsemelancolique» («Меланхолійний вальс»). Роль образу мелодії вальсу у відтворенні
внутрішнього світу героїнь. Глибокий психологізм твору як новаторство
О. Кобилянської.
МЗ:феміністичний
рух наприкінці ХІХ ст. (історія),
особливості мовлення персонажів (українська
мова).
МК:«Музика»
О.Новаківського; фортепіаннітвориФ.Шопена.
|
3
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знає основні
віхи життєвого і творчого шляху письменника; коментує зміст новели
«Камінний хрест» як модерністського твору; пояснює
сюжетно-композиційні особливості, емоційно напружений драматизм ситуації; характеризує
образ головного героя Івана Дідуха; розкриває історичну основу новели;
пояснює багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища
головного героя.
Ключові компетентності
Учень / учениця:
установлюєпричинно-наслідкові зв’язки
між подіями в житті героїв твору; аналізує життєву ситуацію з певної
позиції.
НЛ-2,3,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення нерозривної єдності людини з рідною
землею.
|
Василь Стефаник
«Камінний хрест»
Життя і творчість. Новаторство письменника. «Камінний
хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору.
Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел
Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного.
Багатозначність символічних образів. Камінний хрест – уособлення долі людини.
Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Останній танець Івана
Дідухаперед від’їздом із села як символ трагізму прощання з рідним краєм.
ТЛ: експресіонізм.
МЗ: еміграція
українців за кордон наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. (історія); особливості покутського діалекту (українська мова).
МК:
віршовий цикл «До Бразилії» І.Франка. «Крик» Е.Мунка. «Портрет Василя
Стефаника» М.Жука. «Несіння хреста» В. Кравцевича. Сонати, симфонії Л. ван Бетховена,
які любив В.Стефаник. Екранізація твору (реж. Л.Осика).
|
3
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знає основні події життєвого і творчого шляху
письменника, про його громадську та політичну діяльність; знає зміст, тематику й проблематику
новели «Момент»; розкриває
філософський підтекст твору; характеризує
образ панни, роль героя-оповідача; аргументовано передає власні роздуми про миттєве й вічне, сенс життя, щастя
людини; розкриває імпресіоністичну
поетику твору; висловлює свої
судження про актуальність для нашого часу порушених письменником проблем, аргументує їх прикладами з тексту; уміє означити місце В.Винниченкав
українській літературі.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
проявляє
активність, ініціативність в особистому чи/та суспільному житті; прагне бути рішучим/рішучою в
реалізації особистісних і суспільних цілей; здатний/здатна виявляти свої почуття, керувати ними;розуміє почуття інших людей; уміє пов’язувати події художнього
твору з реальним життям і робити
висновки; логічновисловлює
власні думки; даєоцінку героям,
використовуючи навички критичного мислення.
НЛ ‒ 2, 3, 4
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення художнього
слова як увічненого для поколінь досвіду життя людини, її думок, переживань.
|
Володимир Винниченко«Момент»
Життя і творчість, громадська і політична
діяльність. Винниченко-художник.
Прозові й драматичні твори. Перший український
науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті
роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені.
Поєднання в новелі«Момент» реалістичного змалювання
дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить –
частинка вічності тощо). Образ панни (Мусі) – утілення ідеї вічної
жіночності, краси. Імпресіонізм новели.
Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.
МЗ: національно-визвольні змагання початку 1920-х
років (історія).
МК:західноєвропейський
модернізм. Малярські роботи В.Винниченка, К.Моне, О.Мурашка,
М.Глущенка. Екранізація творів В.Винниченка. |
8
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає основне з життя і творчості письменниці; розкриває мотиви віршів;характеризує композиційні й
ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи;
визначає основні проблеми, порушені в «Лісовій пісні»; розкриває фольклорну основу;характеризує образи; порівнює образи Мавки й Килини; уміє показати на прикладах з тексту
духовну бідність Килини й матері Лукаша, їхню
меркантильність, байдужість до краси, природи, мистецтва; розкриває красу глибокого почуття,
антигуманність меркантильності та користолюбства; висловлює власні судження про
життя і творчість Лесі Українки.
Вивчає
напам’ять: «Contraspemspero!».
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
уміє знаходити та систематизувати інформацію з різних
джерел для виконання навчальних завдань; усвідомлює
значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагне їх дотримуватися; уміє
пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки;
логічновисловлює власні думки; даєоцінкугероям, використовуючи навички
критичного мислення; критичнооцінює результати
людської діяльності в природному середовищі.
НЛ-1,2,3,4
Емоційно-ціннісне
ставлення
Виховання поваги до життя-подвигу славетної
українки. Переконання, що за будь-яких обставин потрібно зберігати стоїцизм
духу. Усвідомлення духовної цінності неоромантичного світогляду. Розуміння
того, що любити «слово у вірші» – могутній засіб впливу на духовність,
інтелект людини. Розвиток естетичного смаку. Усвідомлення кохання як
життєствердного почуття, творчої сили, що стимулює духовне піднесення,
збагачення, розквіт людини. Уміння бачити переваги високої духовності над
буденністю.
|
ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ
Альманах «З-над хмар і з долин», угруповання
«Молода муза» – зв’язок із зарубіжною літературою, «нова» драма на межі
століть.
ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ
Леся Українка(Лариса
Косач)
«Contraspemspero!», «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не
зрадь», «Стояла я і слухала весну…», «Лісова пісня»
Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Роль
родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення
письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком.
Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі
Українки. «Contraspemspero!» як світоглядна
декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи,
образотворчий прийом контрасту. Призначення поета й поезії, мужність ліричної
героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»).
Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»).Зображення
повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»
Драма-феєрія«Лісова пісня».Фольклорно-міфологічна основа. Символічність
образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й
Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і
буденного прагматизму в образі Лукаша.
Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження
духовної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям
і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Почуття кохання Мавки
й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Художні особливості драми-феєрії.
ТЛ: неоромантизм,
драма-феєрія.
МЗ:
навички ІТ (інформатика);
особливості мовлення персонажів (українська
мова).
МК: «Тіні
забутих предків» М.Коцюбинського. Музика П.Чайковського, Ф.Шопена, Т.Шумана,
Л.Бетховена – улюблених композиторів Лесі Українки.Живопис І.Айвазовського,
О.Мурашка, який любила Леся Українка. Ілюстрації до «Лісової пісні» С.Караффи-Корбут.
Фільми «Лісова пісня. Мавка» (1981; реж. Ю.Іллєнко), «Іду до тебе» (1971; реж.
М.Мащенко).
|
2
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знаєосновне
про творчу біографію М. Вороного, маніфест символістів;розуміє природу
символу в поезіях; характеризує специфіку символістської дійсності; аналізує
основні мотиви у віршах М. Вороного; висловлює власну думку про
природу й мистецтво; визначаєжанр твору, ключові риси символістської
поетики; пояснює смислову і настроєву значущість зорових, кольорових,
тактильних образів.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
знаходить потрібну інформацію; творчо
використовує довідкові
матеріали, словники для поглиблення знань про символізм у літературі й
мистецтві; сприймає і розуміє
естетику образного слова, його значення для розвитку естетичного смаку,
естетичної розвиненості людини.
Вивчає напам’ять: «Блакитна Панна».
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне ставлення
Поцінування краси поетичного слова, його здатності
об’єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя.
|
Микола Вороний
«Блакитна Панна», «Інфанта»
Коротко про життя і творчість, багатогранну
діяльність митця.
М. Вороний – ідеолог модернізації української
літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в
новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.
Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби
в поезії («Блакитна Панна»). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ
як сюжетний центр символістського твору. Мотив самотності людини. Згадка про
революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»).
ТЛ: символізм.
МЗ: розвиток
культури, мистецтва наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. (історія); навички ІТ (інформатика).
МК: вплив
французького й російського символізмів на творчість М.Вороного. «Портрет
Миколи Вороного» М.Жука. «Рай», «Соната» М.Чюрльоніса.
|
3
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знаєосновне
із творчої біографії О.Олеся;розуміє природу символів у його творчості,
важливість мови для формування власної ідентичності; аналізує основні
мотиви у творчості; розмірковує, чому герої не здатні дійти до
омріяного, що заважає подолати земні перешкоди на шляху до щастя; висловлює
власну думку про природу людини, її внутрішні боріння й роздвоєність; визначає
жанр твору, ключові ознаки символістської поетики.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
усвідомлює важливість гармонійного
розвитку особистості для самореалізації; дискутує з проблеми
збереження мови; презентує власні
ідеї щодо розв’язання питань, порушених у творах; порівнює особливості розкриття
мотивів творів О.Олесяв літературі, музиці, образотворчому
мистецтві.
Вивчає напам’ять: «Чари ночі».
НЛ-1,2,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Розуміння, що свобода і незалежність особистості є
обов’язковою умовою творчості митця. Усвідомлення того, що любов до рідного
краю – джерело творчої наснаги.Усвідомлення мрії як прагнення людини жити краще, спонуки до
активної діяльності. Осмислення благородства вчинків, які здійснюються заради
щастя людей.
|
Олександр Олесь(О. Кандиба)
«З журбою радість обнялась...», «Чари ночі»,
«О слово рідне! Орле скутий!..»,
*«По дорозі в казку»
Коротко про життя і творчість, світоглядні
переконання митця. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості(«З
журбою радість обнялась...»). «Чари
ночі»– перлина інтимної лірикиукраїнської
поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармоніюлюдини
і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні
настрою, емоцій. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О
слово рідне! Орле скутий!..»).
Драматичний етюд *«По дорозі в казку». Дорога
в казку – символ духовних поривань до кращого життя. Маса, гурт людей і їх провідник.
Лідер – сильна особистість. Трагічна суперечність між мрією, духовністю й
жорстокістю.
ТЛ: *драматичний етюд.
МЗ: символізм у зарубіжній літературі (зарубіжна література).
МК:
Шевченківські мотиви в поезії О.Олеся, перегуки з творчістю І.Франка. Пісні
на слова О.Олеся в сучасному виконанні (М.Бурлаки, О.Короля, гурту «Кому
вниз»). Ілюстрації В.Чебаника до зб. «Чари ночі».
|
2
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє
їхній зміст, самостійно характеризує їх; дає оцінку;
висловлюєвласні судження.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя;застосовує цифрові технології для
пошуку необхідної інформації; знає електронні сайти українських
бібліотек, використовує їх у
процесі навчання й читання художньої літератури; створює електронну продукцію (презентації, буктрейлери тощо) для
популяризації улюблених книжок.
НЛ-2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Виховання шанобливого ставлення до митців свого краю як до особливо
обдарованих людей, співців рідної землі.
|
Література рідного краю
Ознайомлення
з художніми творами митців рідного краю (відповідно до вікових зацікавлень
десятикласників).
МЗ: навички ІТ (інформатика).
|
2
|
Предметні
компетентності
Учень /
учениця:
характеризує вивчений період української літератури, ураховуючиідейно-художні особливості найпоказовіших
творів; висловлюєвласні судження про них; пояснює їхню
актуальність.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
аналізує життєві ситуації,
людські вчинки на матеріалі вивчених творів; бере участь у дискусії
довкола питань розвитку української літератури
ХІХ ст.; узагальнює отриману інформацію.
НЛ-1,2,3,4
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення
того, що власна думка і власна позиція важливі для життя людини, її успішної
реалізації.
|
Узагальнення та систематизація вивченого
Бесіда
про вивчені твори української літератури.
Обмін думками про знакові для свого часу твори,
актуальних нині.
|
Д л я д о д а т к о в о г о (самостійного) ч и т а н н я
І.Нечуй-Левицький. «Дві
московки», «Микола Джеря», «Хмари», «Над Чорним морем».
Панас Мирний. «Лихі люди»,
«Повія».
І.Карпенко-Карий. «Хазяїн»,
«Сава Чалий», «Наймичка».
С.Тобілевич. «Мої стежки і
зустрічі»
Б.Грінченко. «Каторжна»
М.Старицький. Поезії,
«Молодість Мазепи», «Кармелюк», «Богдан Хмельницький», «Талан», «Облога Буші»
І.Франко. «Перехресні
стежки», «Для домашнього вогнища», «Терен у нозі», «Украдене щастя»
Р.Горак. «Тричі мені являлася
любов» (І. Франко).
М.Коцюбинський. «Сміх»,
«Сон», «Дебют», «Хвала життю», «На острові», «Під мінаретами».
«Михайло
Коцюбинський. Листи до Олександри Аплаксіної».
БарбараРедінг. «Безумці. З
історії кохання Михайла Коцюбинського та Олександри Аплаксіної»
О.Кобилянська. «Людина»,
«Царівна», «Некультурна», «Битва», «У неділю рано зілля копала», «Земля»,
зб. «Огрівай, сонце…». Щоденники, листи, спогади про письменницю.
зб. «Огрівай, сонце…». Щоденники, листи, спогади про письменницю.
В.Врублевська. «Шарітка з
Рунгу. Біографічний роман про Ольгу Кобилянську», «Соломія Крушельницька».
В.Стефаник. «Новина», «Марія»,
«Катруся», «Святий вечір».
Р. Горак. «Кров на чорній
ріллі» (В. Стефаник).
С. Процюк. «Троянда ритуального болю. Роман про Василя
Стефаника».
Леся Українка. Поезії, «Кассандра»,
«Одержима», «Бояриня».
М.Вороний. Поезії.
Олександр Олесь. Поезії.
В.Винниченко. «Раб краси», «Чорна
Пантера і Білий Ведмідь», «Сонячна машина», «Записки кирпатого Мефістофеля».
«Володимир Винниченко –
Розалія Ліфшиць: епістолярний діалог (1911–1918 роки)».
С.Процюк. «Маски опадають
повільно. Роман про Володимира Винниченка».
Я.Щоголев. Поезії.
В.Самійленко. Поезії.
П.Карманський. Поезії.
В.Пачовський. Поезії.
С.Васильченко. Зб. «Мужицький
ангел».
С.Черкасенко. «Казка старого
млина».
Г.Хоткевич. «Авірон», «Камінна
душа».
С. Процюк. «Чорне яблуко» (А.
Тесленко).
Р.Іваничук. «Шрами на скалі».
Н.Бічуя. «Біла вілла».
Ці твори сучасної л-ри для
10-11 класів
Бердник О. «Зоряний Корсар», «Чаша
Амріти».
Дев’ятко Н. «Злато Сонця, синь Води».
Бердт В.«Мій друг Юрко Циркуль та інші».
Вдовенко С.«Сничервоної гори».
Гридін С. «Не такий».
Зубченко О.«Перемагаючи долю».
МатіяшДзвінка«День Сніговика».
Савченко В. «Монолог над безоднею», «Під
знаком цвіркуна».
Сайко О.«Кав'ярня на розі».
Шило Т.«Літак в небі».
11 КЛАС
Усього – 70 год. На
тиждень – 2 год.
Текстуальне вивчення
– 57 год.
Розвиток мовлення – 4
год.
Позакласне читання –
2 год.
Резервний час – 6
год.
Години (орієнтовно)
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст
навчального матеріалу
|
2
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає про історичні та суспільні умови
розвитку літератури в ХХ ст., основні напрями, стильове розмаїття мистецтва
1920-х років; пригадує імена і твори
письменників ХХ ст., що вивчалися раніше;
називає основні літературні організації, угруповання 1920-х років; знає і розповідає про масові репресії письменників у 1930-ті роки,
втручання влади в мистецький процес;
пояснює поняття «розстріляного відродження».
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
аргументовано й грамотновисловлює власну думку щодо
суспільно-історичних умов розвитку української літератури ХХ ст.; визначає роль і місце української
культури у світовому контексті.
НЛ-2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Розвиток допитливості, уміння шукати необхідну інформацію.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
Розуміє новаторський,
пошуковий характер авангардних експериментів поезії 1920-х років; розповідає про них; уміє виокремлювати основні мотиви,
головну думку, характеризувати
настрій, ритм поезій; пояснює терміни
«авангард», «футуризм», «урбанізм», значення творчості М.Семенка для розвитку
української поезії.
Ключові компетентності
Учень / учениця:
зіставляє
специфіку авангардних тенденцій у літературі, музиці, образотворчому
мистецтві, скульптурі; розвиває
креативне мислення.
НЛ-2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення різноманітності й
багатоплановості самовираження власного «Я».
|
ВСТУП
«РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ»
Українська література ХХ ст. як новий етап в історії
національної культури.Суспільно-історичні умови розвитку, основні стильові
напрями (модернізм, cоцреалізм,
постмодернізм). Митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття
мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування
соцреалістичної естетики в
1930-ті роки.
ТЛ: «розстріляне
відродження».
МЗ:Україна пореволюційна, складне економічне становище, розвиток
культури, мистецтва (історія).
МК:український живопис, зарубіжна література 1910-1930
рр.; документальний фільм «Червоний ренесанс» (2005; реж. В.Шкурін,
О.Фролов).
ЛІТЕРАТУРНИЙ АВАНГАРД
(оглядово)
Авангардні тенденції в
українській літературі 1920-х років. Поет-футуристМ.Семенко – сміливий
експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна,
ламання класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»).
ТЛ: авангард, футуризм,
урбанізм.
МЗ:розвиток українських міст у 1910-х роках (історія).
МК: український малярський авангард,
футуризм; авангардна
українська музика (Б.Лятошинський, С.Туркевич-Лукіянович, К.Шипович та ін.);
«Карусель П’єро» О.Архипенка (скульптура). Італійський і російський поетичніфутуризми. М.Семенко–скрипаль. |
4
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
розуміє й пояснює основні
тенденції української поезії 1920-х років, її «вітаїстичність»; називає провідних поетів 1920-х
років; аналізує поезію;знає ірозповідає про трагізм творчої долі П.Тичини; називає його ранні збірки; характеризує основні мотиви і
стильові тенденції ранньої творчості;
аналізує поезії, виокремлює ознаки
індивідуального стилю.
Ключові компетентності
Учень / учениця:
дає власну
оцінку творчості П.Тичини; зіставляє специфіку розкриття
творчості митця в різних видах мистецтва; шукає інформацію, використовуючи різні джерела.
Вивчає напам’ять: 1 поезію(на вибір).
НЛ-2,3
Емоційно-ціннісне
ставлення
Розвиток естетичного смаку, культури образного
бачення.
Осмислення зв’язку внутрішньої свободи митця з його
творчістю.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає творчу біографію, основні твориЄ.Плужника; розповідає про поета, його трагічну
долю; аналізує вірші; визначає спільне та відмінне в
поезіях
Є.Плужника і П.Тичини.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
уміє сприймати явища, події у
зіставленні, порівнює їх; аналізує життєву ситуацію з позиції
сучасника; аргументовано висловлює власну думку щодо цінності життя.
Вивчає напам’ять: 1 поезію (на вибір).
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості як
ознак душевного стоїцизму, опірності неприйнятним життєвим обставинам.
|
ПОЕТИЧНЕ
САМОВИРАЖЕННЯ
Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне
самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних
катаклізмів.
Павло Тичина
«Арфами, арфами...», «О панно Інно...»,
«Ви знаєте,
як липа шелестить...», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»
Основне з життя і творчості поета. Трагізм його
творчої долі. Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення до «вічних» тем, мотивів,
особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання
тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен
«кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність,
життєствердна настроєвість(зб. «Соняшні кларнети»). Художнє відтворення
національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну
Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).
ТЛ:вітаїстичність, експресіонізм (повторення),
кларнетизм.
МЗ:експресіоністські твори в
зарубіжній літературі (зарубіжна
література).
МК: творчість художників М.Жука,
А.Петрицького, В. і Ф.Кричевських. «Біле і чорне» М.Жука. Музика Б.Фільца,
М.Вериківського, П.Синиці, Г.Ляшенка
та ін. на слова П.Тичини. Малярські роботи П.Тичини, музика в його житті. Фільми «Кларнети ніжності», «Духовні співи Павла Тичини», «Павло Тичина. Я кличу тебе» (із циклу документальних фільмів «Гра долі») (2006; реж. Василь Вітер).
Євген
Плужник
«Вчись у природи творчого спокою...»,
«Ніч... а човен – як срібний птах!..»
Один із провідних
поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність,
ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного
героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність
у чуттєвому вираженні.
ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.
МЗ:Соловки – місце ув’язнення українських письменників
(історія).
МК: герметична поезія В.Свідзінського. Імпресіонізм в
українському живописі 1920-х років (П.Нілус, Д.Бурлюк, М.Бурачек, О.Мурашкота
ін.).
|
2
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає про групу і творчість «київських неокласиків»,
основне із творчої біографії М.Рильського; виразно й усвідомлено читає й аналізує поезії; визначає
основні ознаки індивідуального почерку, провідні мотиви і настрої; пояснює смислову і настроєву
значущість деталей, образів.
Ключові
компетентності
Учень /
учениця:
висловлює
власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності
й поетичного самовираження представників
«п’ятірного ґрона неокласиків», зокрема М.Рильського;знаходить у творі образи й символи, пов’язані зі світом природи
та людської діяльності, розкриває
їхній зміст і роль у тексті; розуміє
значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини.
Вивчає напам’ять: 1 поезію (на вибір).
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Розвиток відчуття естетики поетичного образу,
урівноваженості й філософської самозаглибленості під час зіткнення з
життєвими проблемами.
|
«КИЇВСЬКІ НЕОКЛАСИКИ»
Максим
Рильський
*«Солодкий світ!..»,
«У теплі дні
збирання винограду»
Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо,
орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях М.Рильського,
рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики. Мотиви пошуків
душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність,
життєлюбство. Захоплення красою й величчю світу (*«Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду»– вишуканий зразок неокласичної інтимної
лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних
образів.
ТЛ: філософічність, сонет.
МЗ:французька поезія і творчість «київських неокласиків» (зарубіжна література).
МК: документальний фільм «Як на духу. Невідомий Максим Рильський»
(2008; реж. Л.Харшан); «Poetamaximus» (із циклу фільмів «Гра долі») (2008;реж. Василь
Образ);музичні твори Л.Ревуцького, В.Берковського, О.Білаша.
|
2
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає про розвиток української прози 1920-х років, називає
її представників; знає творчу
біографію письменника, розуміє
ідеологічні чинники, які вплинули на головного героя новели й призвели до
трагічного роздвоєння «Я»;характеризує
ідеологічну заангажованість, світоглядні й психологічні особливості персонажів;
висловлює власну думку про
неприпустимість перемоги зла в людині;визначає
жанр твору, основні риси індивідуального стилю; пояснює смислову й настроєву значущість образів у новелі.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
розуміє
специфіку жанрової форми твору;уміє
знаходити необхідну інформацію; творчо використовує довідкові
матеріали, словники для поглиблення знань із певної теми; сприймає і розуміє естетику образного слова, його значення для розвитку
естетичного смаку.
НЛ-2,3
Емоційно-ціннісне
ставлення
Відстоювання гуманістичних цінностей, критичне мислення, усвідомлення
переваг гуманізму над ідеологіями, уміння передбачати наслідки власних
помилок і виправляти їх.
|
ПРОЗОВЕ РОЗМАЇТТЯ
Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова
ідеологічна заангажованість, експериментаторські модерністські пошуки, опертя
на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.
Микола Хвильовий (М.Фітільов)
«Я (Романтика)»
Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературно-мистецькому
житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії
1925-1928 рр. «Я (Романтика)» – новела
про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини
між гуманізмом і фанатичною відданістю революції, між загальнолюдськими,
вічними цінностями й політичною кон’юнктурою. Реальне та уявне у творі. Образ
ліричного «Я». Роль присвяти. Образ матері, його символічність.
МЗ:більшовизм в Україні революційній та пореволюційній
(історія).
МК: документальні фільми: «Цар і раб хитрощів»,
«Червоний ренесанс»; художні фільми: «Вальдшнепи», «Пудель», «Я той, хто є».
«Портрет М. Хвильового» А.Петрицького.
|
3
|
Предметні компетентності
Учень/учениця:
називає факти життєвої і творчої біографії письменника, 2-3
його твори; характеризує
особливості світовідчуття і світобачення митця і їхній вплив на творчість;розповідає про роботу Ю.Яновського на
Одеській кінофабриці; розкриває
морально-етичні колізії роману «Майстер корабля»; аналізує художні образи, з’ясовує
їх символічність та ознаки неоромантизму; ілюструє, як автор розкриває національне крізь призму
загальнолюдського; розкриває зміст
понять «умовність зображення», «художній час і простір» та оперує ними під час аналізу
художнього твору.
Ключові компетентності
Учень/учениця:
користується різними джерелами інформації; презентує власні напрацювання; визначає межі власного знання і незнання; аналізує та інтерпретує
твір в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей.
НЛ–2,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення зв’язку внутрішньої
свободи митця з його творчістю; самостійність мислення, уміння аргументовано
доводити власні судження.
|
Юрій Яновський
«Майстер корабля»
Творча біографія письменника, загальна
характеристика творчості. Ю.Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття.
Романтизована стихія національно-визвольного руху (роман «Чотири шаблі»).
Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму. Новаторство художньої форми
(«Майстер корабля»): модерний
сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору. Проблеми
творення нової української культури, духовності української людини, її
самоусвідомлення в новій дійсності, символічність образів. Неоромантичні
герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи, модерністські образи
Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору. Національне крізь призму
загальнолюдського.
ТЛ: художній час і простір, умовність зображення.
МЗ: українське кіномистецтво 1920-х років, «культурна
революція» (історія).
МК: Ю.Яновський і М.Хвильовий,
Ю.Яновський і О.Довженко. «Портрет Ю.Яновського» А.Петрицького.
|
3
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає творчу біографію письменника; розуміє вплив цивілізаційних процесів
на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка та інших персонажів,
іронічність авторської оповіді; характеризує
маргінальний образ українського інтелігента; аналізує світоглядну й психологічну еволюцію його характеру; пояснює роль жіночих образів у романі,
значення терміну «урбаністичний роман».
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
висловлює власну думку про способи самоствердження людини; уміє встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки між подіями в житті героїв твору; аналізує життєву ситуацію з позицій сьогодення.
НЛ-2,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення моральних, психологічних аспектів самоствердження
людини.
|
Валер’ян Підмогильний«Місто»
Життєвий шлях, трагічна загибель. Авторінтелектуально-психологічної
прози, перекладач. Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження
в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення «цілісної»
людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського
інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру,
проблеми ствердження в міському середовищі. Морально-етичні колізії твору.
Жіночі образи в ньому.
ТЛ: урбаністичний роман.
МЗ:розвиток українських міст у 1920-х
роках (історія).
МК: вплив А.Франса, Г.Флобера, Гі де Мопассана, Оноре
де Бальзака, філософії Ф.Ніцше, А.Шопенгауера, З.Фройда на В.Підмогильного.
Роботи українських художників із зображенням Києва 1920-х років.
|
2
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає про гумористичну,
сатирично-викривальну традицію української літератури (фольклор,
С.Руданський, Л.Глібов,І.Нечуй-Левицький, І.Карпенко-Карий); аналізуєусмішки,пояснює їх жанрові особливості.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
проводитьаналогії
між подіями життя письменника і їх
зображенням у творах митця у своєрідній стильовій манері
(«Моя автобіографія»,*«Письменники»);
оцінює результати людської
діяльності в природному середовищі на прикладі художніх творів; усвідомлюєважливість бережливого
ставлення до природи.
НЛ-1,2,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення
оптимістичної ролі гумору в житті людини. Розвиток самокритичності,
спроможності проводити доречні аналогії.
|
Остап Вишня (Павло
Губенко)
«Моя автобіографія», *«Письменники»,*«Сом»
Трагічна творча доля українського гумориста, велика
популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них
тодішнього суспільства, літературно-мистецького середовища. Письменник і його
час. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риса індивідуального
почерку Остапа Вишні. Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос,
народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках.
ТЛ: усмішка.
МЗ:мистецтво«розстріляного
відродження» (історія).
МК: документальні фільми «З життя
Остапа Вишні» (у гол. ролі Б. Ступка), «Гіркі усмішки Остапа Вишні».
|
3
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
розуміє особливості розвитку драматургії
й театру 1920-х років;розповідаєпро
це;проводить аналогії з іншими
явищами культури; знає творчу
біографію письменника, його зв’язок із театром Курбаса; розуміє історико-політичні чинники, які вплинули на зіткнення
головних дійових осіб у сатиричній комедії; сатиричне спрямування п’єси; характеризуєобрази дійових осіб,
світоглядну, громадянську позицію кожного з них; аналізує умовність часопростору, природу конфліктів; висловлює власну думку про типове
сприйняття дійсності обивателем; визначає
жанр твору, основні проблеми; пояснює рольдеталей.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
осмислює роль соціального статусу,
моделі його досягнення;формує уявлення
про справжні та фальшиві цінності, спираючись на текст;висловлюєвласні міркування, проводячи аналогії з сучасним життям;
усвідомлює роль української мови
як ключового чинника творення нації,
самоствердження особистості.
НЛ-2,3,4
Емоційно-ціннісне
ставлення
Розвиток
критичного мислення, готовність захищати власнумовну ідентичність.
Усвідомлення належності до рідного народу.
|
МОДЕРНА ДРАМАТУРГІЯ
Розвиток
національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім.
І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до
психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського,
І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і
модерної драматургії.
Микола Куліш«Мина Мазайло»
Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок
із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та
проблеми у п’єсах.
Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути
українським (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка
комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо. Розвінчання національного
нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій,
дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що
зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
Драматургічна майстерність автора. Актуальність
п’єси для нашого часу.
ТЛ: сатирична комедія.
МЗ:національний і зарубіжний театр 1920-1930 рр. Політика
«коренізації» («українізації») в Україні 1920-х років (історія).
МК: художній фільм «Зона», документальні фільми «Тягар
мовчання», «Червоний ренесанс», вистава «Отак загинув Гуска» (Київський
академічний молодий театр).
|
4
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
має
загальне уявлення про розвиток української літератури в Західній Україні
до 1939 р., називає її основних
представників; розповідає про митця;
даєзагальну характеристику його творчості; виразно й усвідомлено читає поезії; визначає головні мотиви, ідеї; коментує їх; дає їмвласну оцінку.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
уміє знаходити необхідну інформацію;творчо використовуєдовідкові
матеріали, словники для поглиблення знань із певної теми; порівнює різні явища; сприймає й розуміє естетику образного слова, його значення для розвитку
естетичного смаку.
Вивчає
напам’ять: 1 поезію (на вибір).
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення єдності естетичних цінностей із
морально-етичними.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
розуміє й пояснює
умовність зображення, створення художньої реальності на конкретному
матеріалі; розглядає
ідейно-художній зміст окремих фрагментів твору; коментуєїх; виокремлює
основні ідеї; пояснює особливість
і роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення головних
думок.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
осмислює вартість мистецтва, грошей, почуттів людини тощо; висловлює власні міркування,
спираючись на текст; проводитьаналогії
з сучасним життям.
НЛ-2,3,4
Емоційно-ціннісне
ставлення
Усвідомлення переваги в житті духовного над
матеріальним.
|
ПЕРЛИНИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Автономність,
відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, розвиток української
літератури в Західній Україні до 1939 р.
МЗ: Західна Україна до 1939
року (історія).
Богдан-Ігор Антонич
«Зелена євангелія», «Різдво», *«Коляда»
Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна
життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського
краю в контексті вселюдських мотивів.Лемківська конкретика як джерело образних
асоціацій. «Зелена євангелія» – нерозривна єдність природи і людини,
ідея життєствердження. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», *«Коляда»). Роздуми над
поезією Б.-І.Антонича.
ТЛ: міфологізм, асоціативність.
МЗ:народні звичаї українців (історія); навички ІТ (інформатика);
мовні особливості поезії (українська
мова).
МК:творчість раннього
П.Тичини.
Осип Турянський
«Поза межами болю»
Коротко про
письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього
узагальнення й філософського осмислення. Поема в прозі, що хвилює, єднає
людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза
конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви і гуманістичні
цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя: ідея перемоги духу
над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його
вселюдська значимість і всеохопність.
ТЛ: поема в прозі.
МЗ:Україна в Першій світовій війні (історія).
МК: ілюстрації до повісті «Поза межами болю» (1921 р., автор невідомий). Художній фільм «Поза межами болю» (1989; реж. Я.Лупій). |
5
|
Предметні компетентності
Учень/учениця:
знає й розповідає про історичні умови і функціонування української
літератури за кордоном, про «празьку школу» української поезії та її
представників, коротко про життя і
творчість Є.Маланюка; розкриває особливості художнього осмислення долі
України в поезії «Уривок з поеми»; пояснює символічність її назви;указує
на актуальність оптимістичного висновку про майбутнє України; характеризує
із посиланням на текст поезії «Напис на книзі віршів» погляди митця на
призначення поезії, важливість місії поета закарбовувати свій час для
нащадків.
Ключові компетентності
Учень/учениця:
доводить важливість прояву ініціативи, готовності
брати на себе відповідальність; розуміє зв’язок історичного минулого із
сучасністю; толерантно відстоюєвласну позицію в дискусії.
НЛ-1,2,4
Емоційно-ціннісне ставлення.
Усвідомлення того, що
життєва позиція кожного впливає на розвиток усієї країни.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає основні віхи життя письменника, його творчість; коментує зміст роману; визначає
його жанрові особливості; характеризує
образи;висловлюєвласне ставлення
до основних проблем, порушених у творі.
Ключові компетентності
Учень / учениця:
залежно від мети використовує різноманітні читацькі
стратегії; займає активну
громадянську позицію;здатний/здатнавтілювати
власні задуми в життя; виявляє
активність, ініціативність як в особистому, так і суспільному житті; логічно
та виразно висловлює власні думки,
використовуючи навички критичного мислення.
НЛ-1,2,3,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення значення
свободи для духовного розвитку, активної життєвої позиції як вияву
європейськості.
|
«ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ»
Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії
та її представники.
Євген Маланюк
«Уривок з поеми», «Напис на книзі віршів...»
Коротко про митця.
Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний
висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми». Її актуальність,
символічність назви. «Напис на книзі віршів…»– ліричний роздумпро призначення поезії, важливості місії поета
закарбовувати свій час для нащадків.
МЗ: еміграції українців за кордон у 1920-х,
1940-х рр. (історія).
МК: поезія і громадянська
позиція «пражан». «Земна мадонна. Інтимна лірика Євгена Маланюка» (у
виконанні нар. артиста України Св.Максимчука).
Іван Багряний(
І.Лозов’ягін)
«Тигролови»
Основні віхи життя
й творчості митця, його громадянська позиція. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи
й боротьби за визволення. Жанрові особливості (динаміка сюжету,
неоромантичність та ін.). Вольовий характер Григорія Многогрішного. Родина
Сірків, майор Медвин. Символіка роману, ідея перемоги добра над злом.
Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для нашого часу.
ТЛ: пригодницький роман.
МЗ:переселення українців до Сибіру,
репресії в 1920–1930-ті роки (історія).
МК: біблійні мотиви, український
фольклор, традиція творів зарубіжної літератури у творчості І.Багряного.
Художні фільми «Сад Гетсиманський» (1993); «Тигролови» (1994; реж. Р.
Синько).
|
5
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає про літературу воєнного періоду;
творчу біографію митця; розуміє її
трагізм; розповідає про
Довженка-кінорежисера, називає його
основні фільми, 2-3 прозові твори;розуміє
особливості світобачення; розглядає
«Щоденник» як джерело вивчення біографії митця в контексті його доби;
особливості авторського бачення й оцінки історії України й українського
народу, розкриття національних і загальнолюдських проблем; аналізуєтекст «Зачарованої Десни»,
художньо-стильові особливості твору; оперуєпоняттями
«кіноповість», «публіцистичність»; указує
на риси автобіографічності в кіноповісті;характеризує
образи-персонажі;пояснює
особливості композиції, роль пейзажу; називає
порушені у творі морально-етичні проблеми.
Ключові компетентності
Учень/учениця:
зіставляє специфіку розкриття певної теми
в різних видах мистецтва; указує
на прояви національного мислення, світовідчуття в характерах героїв; сприймає природу й людину як цілісну
систему; критично оцінює результати
людської діяльності в природному середовищі; умієзнаходити необхідну інформацію і творчо, компетентноїї
використовувати.
НЛ-1,2,3,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Розуміння особливостей світовідчуття
українців, національного характеру, народної моралі та етики; усвідомлення важливості культурної самоідентифікації
особистості; розуміння взаємозв’язку конкретного із загальним.
Предметні компетентності
Учень/учениця:
називає 2-3 цікаві факти біографії Олеся Гончара; розповідає про роль митця в духовному
відродженні нації;загально
характеризує творчий доробок;
називає риси неоромантизму в ранній творчості;аналізує проблематику й образи героїв новели «МодриКамень»;
особливість оповіді, роль кольорової гами; визначає основну ідею твору; аргументує
жанрову приналежність твору.
Ключові компетентності
Учень/учениця:
установлює зв’язок між учинками персонажів; аналізує життєву ситуацію з різних
позицій; демонструє повагу до
різних поглядів, ідей, переконань; толерантно відстоює власну позицію в дискусії; застосовує різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети
спілкування; дає власну оцінку
вчинкам персонажів.
НЛ-1,2,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Визначення значущих для себе
національних і загальнолюдських цінностей.
|
ВОЄННЕ ЛИХОЛІТТЯ
Участь українських письменників у Другій світовій
війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення
філософічності в літературі цього періоду. Засилля соцреалізму в мистецтві
повоєнного періоду.
Олександр Довженко
«Щоденник» (періоду війни), «Зачарована Десна»
Трагічна творча
біографія митця. Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно.
Романтичне світобачення. Довженко-художник. Довженко-прозаїк (оповідання
часів війни, кіноповість «Україна в огні»). Джерело вивчення історії його
життя і трагічної доби – «Щоденник».
Правда про український народ, його історію крізь призму авторського бачення й
оцінки. Національні та загальнолюдські проблеми, поєднання особистісного,
виражального начала з публіцистикою. Історія написання «Зачарованої Десни»(1942-1956), автобіографічна основа,
сповідальність. Ця кіноповість – у часи воєнного лихоліття як душевна
розрада, сповідь, моральна опора для митця. Поєднання минулого і сучасного.
Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина, митець. Морально-етичні
проблеми, порушені в кіноповісті.
ТЛ: кіноповість, публіцистичність.
МЗ: події
Другої світової війни на території України (історія).
МК:
художні фільми О.Довженка («Звенигора», «Земля», «Іван»). «Автопортрет»
О.Довженка періоду війни. «Малий Сашко» О.Довженка та «Олександр Довженко»
А.Горської. Фільм «Зачарована Десна» (реж. Ю.Солнцева). Документальні фільми
«Роздуми після життя» (1992), «Довженко. Щоденник 1941–1945)».
Олесь Гончар
«МодриКамень»
Коротко
про письменника. Загальна характеристика доробку О.Гончара. Творчий злет у 1960-ті
роки. Його громадянська й життєва позиції, роль у духовному відродженні
нації. Рання новелістика (1940-ві роки), її неоромантизм. Мрія і дійсність у
новелі «МодриКамень». Романтична
ідея кохання, що перемагає смерть. Образи українського бійця і юної словачки
Терези. Особливість оповіді, роль кольорової гами в новелі.
ТЛ: новела (поглиблено).
МЗ:Друга світова війна в історії людства (історія).
МК: живопис К.Білокур. Художні фільми: «Дівчина з маяка», «Берег любові», «Собор», «Все перемагає любов», «Золоті литаври» (за творами О.Гончара), документальний фільм «У всякого своя доля». |
6
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
розуміє зв’язок
літературного явища «шістдесятництва» з дисидентським рухом; з’ясовує зв’язок світогляду митця із
творчістю; називає поетів-«шістдесятників»;
загально характеризуєїхню
творчість; розповідає про В.Симоненка;пригадуєйого твори, вивчені раніше; аналізуєстильові особливості поезій;визначає й уміє
прокоментувати основні мотиви; дискутуєпро
патріотичні, громадянські мотиви, порушені у творах.
Ключові компетентності
Учень / учениця:
формує власну думку
про порушені у творах мотиви, проблеми; виробляє
життєву позицію, уміння її відстоювати; усвідомлює значення самоствердження людини в сучасному світі; розвиває навички аргументовано,
толерантно вести дискусію.
НЛ-2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Формування
національної свідомості громадянина України, формування себе як
самодостатньої особистості.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
розповідаєосновне про митця, його творчість; обґрунтовує популярність пісенної
лірики Д.Павличка, уміє аналізувати
його поезії.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
виявляє
здатність виражати особисті та громадянські почуття, розуміти й поважати
почуття інших людей; умієрозвиватисвої
творчі здібності та уяву; залежно від мети використовує різноманітні читацькі стратегії; сприймає та розумієобразне слово, його значення для розвитку естетичного
смаку.
НЛ ‒ 2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Відчуття
краси форми і змістової глибини поетичного образу.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
розповідаєосновне про митця; розкриває його роль у реформуванні жанру балади; аналізує поетичний твір; пояснює власне розуміння
образів-символів балади.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
розуміє
вплив поетичного слова на психічний стан людини та розвиваєздатністьемоційно, логічновиражати власні думки;
виявляє креативне мислення під час
аналізу поетичного твору; сприймає й розуміє естетику образного слова,
його значення для розвитку естетичного смаку.
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення ролі мистецтва в житті людини, значення
для формування її свідомості та світогляду.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
розповідає
коротко про митця; виокремлює і пояснює засоби поетичної мови; відшуковує образну деталь,
пояснює її роль; висловлює
власне ставлення до розглянутої поезії.
Вивчає
напам’ять: 1 поезію поета-«шістдесятника» (на вибір).
НЛ-1,2
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
сприймає і розуміє естетику образного слова,
його значення для розвитку естетичного смаку; уміє емоційно й поетично виражати думки.
НЛ-1,2
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення специфіки ліричного самовираження
творчою особистістю, великого значення почуття любові в житті людини. Розвиток
асоціативного мислення.
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
розповідає
коротко про письменника, його
творчість;пригадує його твори,
вивчені в попередніх класах; удосконалює
навички визначення теми твору, його жанру, провідної думки; аналізує образи, художні засоби,
особливості композиції; висловлює
власні роздуми про проблеми, порушені в новелі, і поведінку героїв.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
уміє
виявляти власні почуття й поважати почуття інших; аналізуєпроблемну ситуацію та
знаходить шляхи її розв’язання; на основі отриманих відомостей дає оцінку героям; веде діалог із текстом (автором,
героями).
НЛ ‒ 2, 4
Емоційно-ціннісне ставлення
Виховання краси почуттів, гуманних принципів у взаєминах
між людьми. Усвідомлення високого сенсу почуття любові, уміння берегти її та
цінувати.
|
ЛІТЕРАТУРНЕ «ШІСТДЕСЯТНИЦТВО»
Нова хвиля відродження української
літератури на початку 1960-х років. «Шістдесятництво» як явище культурологічне
йсоціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття,
тематична і формотворча новизна творчості «шістдесятників».
МЗ: Україна в др. пол. ХХ ст. Дисидентський рух 1960-х
років (історія).
МК: творчість композиторів (Л.Грабовський,
В.Губа, В.Сильвестров), художників (А.Горська, О.Заливаха, Л.Семикіна,
Г.Севрук, В.Зарецький, І.Марчук), акторів (І.Миколайчук, Б.Ступка, Л.Кадирова),
режисерів (С.Параджанов, Л.Танюк, К.Муратова, Л.Осика, Ю.Іллєнко).
Василь Симоненко
«Задивляюсь у твої
зіниці…», «Я…»
Коротко про митця («витязь
молодої української поезії»). Традиційність його лірики. Образ України,
громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Мотив
самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і
самоцінність («Я...»). Інтимна
лірика В. Симоненка («Ну, скажи, хіба не фантастично…», «Ікс плюс ігрек»).
Роздуми над поезією митця та її мотивами.
ТЛ: віршові розміри
(повторення).
МЗ: Україна
1960-х років (історія).
МК:
документальний фільм «Дисиденти». «Пробудження»
І.Марчука, «Блискавка» В.Зарецького.
Дмитро Павличко
«Два кольори», *«Я
стужився, мила, за тобою…»
Основні відомості про поета, перекладача. Основні
мотиви його творів. Пісенна лірика, її популярність. Вірш «Два кольори», який став народною піснею. Національний колорит поетичних образів,
роль антитези. Збірка любовної лірики «Таємниця твого обличчя». Використання
фольклорних, персоніфікованих образів для передачі глибокого почуття кохання
(*«Я стужився, мила, за тобою…»).
МЗ:
антологія «Світовий сонет» (переклади Д.Павличка) (зарубіжна література).
МК:
живопис і музика М.Чурльоніса. Пісні О.Білаша, З.Слободян, Л.Дичко та ін. на
слова Д.Павличка. Пісні «Два кольори», «Я стужився, мила, за тобою» на муз.
О.Білаша.
Іван Драч
«Балада про соняшник»
Невтомний шукач нового
змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада
про соняшник» –
поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образів
соняшника, сонця.
ТЛ: балада (повторення).
МЗ:період «хрущовської відлиги»(історія).
МК: художній фільм «Криниця для спраглих» (сцен.
І.Драч, реж. Ю.Іллєнко; 1965 р.).
І.Дзюба про І.Драча; жанр балади у фольклорі. Микола Вінграновський
«У синьому небі я висіяв ліс»
Коротко про поета,
прозаїка, кіномитця. Учень О.Довженка. Вселюдські, національні мотиви крізь
призму «інтимного самозосередження». Вируюча пристрасть, несподівана
асоціативність, буйна фантазія, образна деталь його поезії. Інтимна лірика
зб. «Цю жінку я люблю». Поезія про «вічну», одну-єдину любов, яка перемагає
труднощі, долає час і простір. Глибокі любовні переживання ліричного героя,
передані образною символікою, символічною кольористикою (синім кольором).
Думки й відчуття, навіяні цим віршем.
МК:
художній фільм«Повість
полум’яних літ» (1961, реж. О.Довженко), у якому
М.Вінграновський зіграв роль рядового Івана Орлюка. Сонети Ф.Петрарки.
Григір Тютюнник«Три зозулі з поклоном»
Коротко про письменника
і його творчість.
«Вічна» тема «любовного
трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої
християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю,
очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої
деталі в розкритті характеру, ідеї.
ТЛ: художня деталь (поглиблено).
МЗ:
твори Г.Тютюнника, вивчені в попередніх класах («Дивак», «Климко» та ін.), багатство
мови його творів (українська мова).
МК:
художні фільми «Оддавали Катрю», «Скляне щастя», «Три плачі над Степаном»,
«Климко» (за творами Г.Тютюнника).Мала проза В.Шукшина.
|
5
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає основне з творчої біографії
письменниці, її роль в історії «шістдесятництва»; розуміє значення підтексту в умовах ідеологічного контролю над
мистецтвом; характеризує образну
природу поетичного твору; аналізує
засоби художнього увиразнення, які визначають високу естетичну вартість; висловлює власну думку про
особливості історичного мислення письменниці в «Марусі Чурай»; визначає жанр твору, основні
проблеми; пояснює роль деталей,
психологічну природу вчинків Марусі Чурай та інших персонажів; висловлює власне ставлення до вчинку
головної героїні.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
осмислює естетичну вартість
художнього твору; формує уявлення
про прекрасне як чинник гармонізації власного внутрішнього світу; висловлює міркування, проводячи
аналогії з сучасним життям.
Вивчає
напам’ять: 1 поезію (на вибір).
НЛ-1,2,3,4
Емоційно-ціннісне
ставлення
Формування естетичного смаку, виховання відповідальності за вчинки, усвідомлення
права на власний моральний вибір. Розвиток духовних якостей.
|
МИТЕЦЬ І СУСПІЛЬСТВО
Ліна Костенко
«Страшні слова, коли вони
мовчать…», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Недумано, негадано…», «По сей
день Посейдон посідає свій трон…», «Маруся Чурай»
Творчий шлях.
Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення,
традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). «Страшні слова, коли
вони мовчать», «Хай буде легко.
Дотиком пера…» – ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва,
його роль у суспільстві. «Недумано,
негадано…» – інтимна лірика як спонука
до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. «По сей день Посейдон посідає свій трон…»: мотив єднання людини зі
світом рукотворної краси (мистецтво) і природою. Потреба наповнювати життя
прекрасним. Зв’язок із античною міфологією. Пошуки справжнього (не
оманливого) щастя. Здатність людини протистояти дрібному й бачити величне.
Історико-фольклорна основа
історичного роману у віршах «Маруся
Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Центральні
проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.
ТЛ: роман у віршах.
МЗ:
доба козаччини, Хмельниччини (історія).
Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого).
МК:
музика З.Слободян, О.Богомолець на слова Л.Костенко.
|
2
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знаєосновне з творчої біографії
поета; розуміє суть
екзистенціалізму в поезіях, характеризує
межовий стан суб’єкта лірики, який протистоїть ідеологічно викривленій
реальності; зіставляє мотиви, форми
буттєвого самоствердження в поезіях; аналізує
засоби художнього увиразнення, які визначають високу естетичну вартість; висловлюєвласну думку про важливість
активної громадянської позиції в житті.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
осмислює естетичну вартість
художнього твору;формує уявлення
про поезію як чинник власного світогляду;визначає
ціннісні пріоритети життя на засадах громадянського суспільства;висловлює міркування, проводячи
аналогії з сучасним життям.
Вивчає
напам’ять: 1 поезію (на вибір).
НЛ-2,3,4
Емоційно-ціннісне
ставлення
Ствердження рис «стоїцизму», активної життєвої позиції. Усвідомлення
понять честі, людської гідності, мужності, сили духу на прикладі життя і
творчості В. Стуса.
|
СТОЇЧНА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯВасиль Стус
«Крізь сотні сумнівів я
йду до тебе…»,«Господи, гніву пречистого…»
Поет як символ незламного
духу, збереження людської гідності. Загальний огляд його життя й творчості
(відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної
дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи). Узагальнені
образи крізь призму індивідуальної долі. Поезія Стуса – зразок «стоїчної»
поезії у світовій ліриці(«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»,«Господи,
гніву пречистого…»). Стан активної
позиції ліричного героя.Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в себе,
надія на здолання всіх перешкод. Упевненість у власному виборі. Приклад
великої мужності й сили духу.
ТЛ:екзистенційні ідеї в художньому творі.
МЗ:інтелігенція в Україні в 1960–1970-ті роки (історія).
МК: «Портрет Василя Стуса» В.Зарецького
(1989–1990 рр.). Документальні фільми «Просвітлої дороги свічка чорна», «Дисиденти». Вистави за поезією В.Стуса: поетична композиція (1989, Львівський молодіжний театр), «Птах душі» (1993, київський мистецький колектив «Кін»), «Іду за край» (2006, Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки, Київ) та ін. Документальний фільм «Просвітлої дороги свічка чорна» (1992). |
5
|
Предметні компетентності
Учень/учениця:
характеризує історико-культурну ситуацію в Україні наприкінці ХХ
– на початку ХХІ ст.; називає
імена сучасних письменників, їхні твори; ілюструє
стильове розмаїття, пошук авторами нових тем і форм їх розкриття; обґрунтовує появу нового
літературного покоління, спільні риси й творчу індивідуальність митців; розуміє значення поняття
«постмодернізм»; аналізує
визначені для текстуального вивчення поезії, прозові твори; розуміє значення понять «елітарна» і
«масова» літератури.
Ключові компетентності
Учень/учениця:
розрізняє масову й елітарну літературу; працює в різних пошукових системах для отримання потрібної
інформації; використовує різноманітні
читацькі стратегії;обстоює
можливість перекладу українською мовою будь-якого тексту.
Емоційно-ціннісне ставлення
Усвідомлення того, що мистецтво є
засобом саморозкриття особистості; формування сучасного погляду на світ,
людину в ньому.
|
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
(на вибір)
Історико-культурна ситуація
наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). З’ява
нового літературного покоління. Найвагоміші здобутки сучасної літератури.
Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм і тем. Література
елітарна, вишукана, високохудожня. Література масова, популярна (її
інтенсивний розвиток).Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва
1990-х років, його риси.
Поезія: І.Римарук
(«Обнови»), Ю.Андрухович
(«Астролог», «Пісня мандрівного спудея»),О.Забужко
(«Рядок з автобіографії», «Читаючи історію»), О.Ірванець («До французького шансоньє»), С.Жадан («Музика, очерет…», «Смерть моряка»).
Проза, есеїстика: Г.Пагутяк
(«Потрапити в сад», «Косар»), Ю.Андрухович
(«ShevchenkoisOK»),
В.Діброва («Андріївський узвіз»), Я.Мельник («Далекий простір»).
ТЛ: постмодернізм; література
елітарна, масова.
МЗ: навички ІТ (інформатика).
МК:
музика сучасних композиторів на слова сучасних поетів.
|
2
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих
творів; висловлює власну думку про них.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
усвідомлює роль читання для
власного зростання впродовж життя.
НЛ-2
Емоційно-ціннісне
ставлення
Виховання шанобливого ставлення до людей творчих професій.
|
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
Ознайомлення із життям і творчістю письменників-земляків.
|
3
|
Предметні компетентності
Учень /
учениця:
називає імена митців та їхні твори, які вивчалися; виокремлює серед
них ті, які найбільше запам’яталися; висловлює міркування про них.
Ключові компетентності
Учень /
учениця:
аналізує життєві ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених
творів; бере участь у дискусії довкола питань розвитку
сучасної української літератури та її перспектив; узагальнює отриману інформацію;розуміє значення читання художньої літератури для розвитку й
духовного здоров’я людини.
НЛ-1,2,3,4
Емоційно-ціннісне ставлення
Закріплення вміння виокремлювати явища
одиничні, конкретні серед загальних.
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
Бесіда про твори, вивчені
впродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях,
новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).
|
Д л я д о д а
т к о в о г о (самостійного) ч и т а н н
я
П.Тичина. «Ой не крийся,
природо…», «Енгармонійне», «Скорбна мати», «Дума про трьох Вітрів», «І Бєлий, і
Блок…», «Мадонно моя...», «Золотий гомін»
та ін.
М.Зеров. Поезії, переклади.
Юрій Клен. Поезії, поеми,
«Спогади про неокласиків».
П.Филипович. Поезії.
В.Свідзінський. Поезії.
Є.Плужник. Поезії, «Галілей»,
«Недуга».
М.Бажан. «Гофманова ніч»,
«Сліпці», «Будівлі», «Нічні концерти».
Микола Хвильовий. «Повість
про санаторійну зону», «Дорога й ластівка», «Сентиментальна історія», «Іван
Іванович», «Вальдшнепи».
Ю.Яновський. «Голлівуд на
березі Чорного моря», «Байгород», «Чотири шаблі», «Дитинство», «Подвійне коло».І.Сенченко.
«Із записок», «Нотатки про літературне життя 20–40-х років».
В.Підмогильний. «Невеличка
драма», «Повість без назви...».
Г.Косинка. «Серце», «В
житах», «Змовини», «Гармонія», «На золотих богів», «Місячний сміх», «Фавст».
М.Куліш. «МакленаГраса»,
«Патетична соната», «Народний Малахій».
В.Домонтович. «Романи
Куліша», «Аліна і Костомаров», «Дівчина з ведмедиком», «Доктор Серафікус»,
«Болотяна Лукроза».
М.Йогансен. Поезії, «Подорож ученого
доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську
Швайцарію».
В. Гжицький. «Чорне озеро».
А.Любченко. «Вертеп»,
оповідання.
О.Слісаренко. «Чорний ангел».
Д.Гуменна. «Діти Чумацького
шляху», «Мана», «Дар Евдотеї».
О. Довженко. «Земля», «Щоденник»
(повністю), «Ніч перед боєм», «Україна в огні».
Б.-І.Антонич. Поезії, «На
другому березі».
Є.Маланюк. Поезії, «Нариси з
історії нашої культури», «Малоросійство».
В.Бобинський. Поезії.
С.Гординський. Поезії.
К.Гриневичева. «Шоломи в
сонці», «Шестикрилець».
Наталена Королева. «Предок»,
«1313», «Сон тіні».
Ірина Вільде. Новели,
оповідання.
Н.Лівицька-Холодна. Поезії.
О.Лятуринська. Поезії.
Ю.Дараган. Поезії.
О.Стефанович. Поезії.
Іван Багряний. «Огненне коло»,
«Сад Гетсиманський», «Людина біжить над прірвою».
Т.Осьмачка. «Старший боярин»,
«Ротонда душогубців», «План до двору».
У.Самчук. «Волинь», «Юність
Василя Шеремети», «Морозів хутір» (перша частина трилогії «Ост»), «Марія».
Ю. Косач. «Володарка
Понтиди».
Б.Певний. «Змова», «Дійство у
п’ятому вимірі».
Н.Бічуя. «Десять слів поета».
В.Симоненко.
Поезії, проза.
І.Драч.
Поезії.
М.Вінграновський.
Зб. «Цю жінку я люблю».
Д.Павличко.
Зб. «Таємниця твого обличчя», «Покаянні псалми».
І.Жиленко.
Поезії.
Л.Костенко.
Поезії, «Берестечко», «Сніг у Флоренції», «Дума про трьох братів неазовських».
О.Гончар.
«Тронка», «Людина і зброя», «Ілонка», «Собор».
Г.Тютюнник.
Новели, оповідання.
І.Калинець.
Поезії.
В.Голобородько.
Поезії, зб. «Українські птахи в українському краєвиді».
М.Воробйов.
Поезії.
В.Кордун.
Поезії.
В.Герасим’юк.
Поезії.
І.Римарук.
Поезії.
Б.Нечерда.
Поезії.
Л.Талалай.
Поезії.
В.Стус.
Поезії, листи.
В.Земляк.
«Зелені млини».
В.Дрозд.
«Спектакль», «Самотній вовк».
Г.Тютюнник.
«Вир».
Є.Гуцало.
«Позичений чоловік», оповідання, «Ментальність орди».
П.Загребельний.
«Роксолана», «Я, Богдан (Сповідь у славі)», «Диво».
В.Шевчук.
«Дім на горі», «Юнаки з огненної печі», «Місяцева зозулька з ластів’ячого
гнізда» та ін.
Р.Іваничук.
«Черлене вино», «Журавлиний крик».
А.Дімаров.
«Містечкові історії»,«Прожити й розповісти».
Василь
Барка. Зб. «Океан», «Жовтий князь».
Я.Стельмах
«Синій автомобіль».
Ю.Мушкетик.
«Яса».
Ю.Андрухович.
Поезії, «Рекреації», «Московіада», «Дванадцять обручів», «Моя остання
територія» та ін.
С.Андрухович.
«Фелікс Австрія».
О.Жовна.
Оповідання, повісті.
Є.Кононенко.
«Імітація», «Ностальгія», оповідання.
Г.Пагутяк.
«Слуга з Добромиля», «Королівство», «Урізька готика», «Магнат», «Сентиментальні
мандрівки Галичиною» та ін.
В.Медвідь.
«Збираючи каміння», «Льох».
О.Забужко.
Поезїі, зб. «Сестро, сестро», зб. «Тут могла б бути ваша реклама» та ін.
О.Лишега.
Поезії, «Брате Лі Бо, друже ДуФу».
Є.Пашковський.
«Щоденний жезл».
Л.Пономаренко.
Зб. «Синє яблуко для Ілонки».
С.Процюк.
«Інфекція», «Десятий рядок», «Під крилами великої Матері» та ін.
Ю.Іздрик.
«Воццек», поезії.
В.Діброва. Оповідання.
Т.Малярчук.
«Божественна комедія».
В.Шкляр.
«Залишенець», «Маруся».
К.Калитко
«Містерія», «Земля загублених, або Маленькі страшні казки»
О.Ірванець
«Харків. 1938».
С.Жадан.
«Поезії, «Месопотамія», «Ворошиловград» та ін.
М.Матіос.
«Армагедон уже відбувся», «Москалиця» та ін.
Л.Дереш.
Проза.
Немає коментарів:
Дописати коментар